Очікує на перевірку

Нубійсько-Аравійський щит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Аравійсько-Нубійський щит)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
   Відслонення Аравійсько-Нубійського щита
   Відслонення Аравійсько-Нубійського щита
Розташування Аравійсько-Нубійського щита. На заході межує з Сахарським метакратоном[en]. Кольори вказують на вік гірських порід (архей, протерозой, мезопротерозой, неопротерозой)
Араво-Нубійський щит у складі суперконтиненту Паннотія близько 570 млн років тому, до відкриття Червоного моря

Нубійсько-Аравійський щит — виступ докембрійського фундаменту NE Африканської платформи. Осьова частина Нубійсько-Аравійського щита розсічена з північного заходу на південний схід рифтом Червоного моря на дві частини — Нубійську (на заході) і Аравійську (на сході). Щит складений в основному породами низів верхнього протерозою — гнейсами, кристалічними і метаморфічними сланцями, кварцитами, мармурами. Крім того, мають місце інтрузії гранітів, молоді виливи базальтів.[1]

Аравійський щит простягається від південного краю Ізраїлю та займає значну частину заходу Аравійського півострова, який є геологічно частиною окремої літосферної плити — Аравійської плити. Нубійський щит є складовою Африканської плити, та разташований переважно у Єгипті та Судані. До олігоцену (38 млн років тому) Аравійський та Нубійський щити єдиним цілим, коли відбулось відкриття Червоного моря[2].

Крім Аравійського та Нубійського щитів, до складу щита включають інші острівні або щитоподібні докембрійські масиви в Ефіопії та Кенії, а також, ймовірно, частини докембрійського фундаменту Мадагаскару (так званий пояс Бемаріво на півночі[3] та Фохіборі — масив на півдні)[4]).[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. OʻzME. Birinchi jild. Toshkent, 2000-yil
  2. Hans-Joachim Pachur, Norbert Altmann: Die Ostsahara im Spätquartär. Springer, 2006, ISBN 978-3-540-47625-2, S. 15.
  3. Alan S. Collins, Peter D. Kinny, Théodore Razakamanana: Depositional age, provenance and metamorphic age of metasedimentary rocks from southern Madagascar. In: Gondwana Research. 21, Nr. 2–3, 2012, S. 353–361 (DOI:10.1016/j.gr.2010.12.006).
  4. Mohamed G Abdelsalama, Jean-Paul Liégeois, Robert J Stern: The Saharan Metacraton. In: Journal of African Earth Sciences. 34, Nr. 3–4, 2002, S. 119–136 (DOI:10.1016/S0899-5362(02)00013-1).
  5. H. Fritz, M. Abdelsalam, K.A. Ali, B. Bingen, A.S. Collins, A.R. Fowler, W. Ghebreab, C.A. Hauzenberger, P.R. Johnson, T.M. Kusky, P. Macey, S. Muhongo, R.J. Stern, G. Viola: «Orogen styles in the East African Orogen: A review of the Neoproterozoic to Cambrian tectonic evolution» doi:10.1016/j.jafrearsci.2013.06.004

Література

[ред. | ред. код]