Атаманчук Андрій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Атаманчук Андрій Вікторович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Атаманчук Андрій Вікторович.jpg
Загальна інформація
Народження 6 травня 1979(1979-05-06)
Червоноград
Смерть 5 вересня 2014(2014-09-05) (35 років)
Весела Гора
поховання: Луцьк
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Псевдо «Атаман»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
Aidar battalion patch.png
 «Айдар»
Війни / битви Війна на сході України
Бої за Щастя
Засідка під Веселою Горою
Нагороди та відзнаки
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Андрі́й Ві́кторович Атаманчу́к (6 травня 1979(19790506) — 5 вересня 2014) — солдат Збройних сил України.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

При живих батьках Андрія виховувала бабуся. Пройшов строкову службу в армії. Проживав в Червонограді, одружився. В 2000-х встановлював системи відеонагляду. Подружнє життя не склалося, мав ще 2 шлюби.

Брав участь в подіях Революції Гідності у складі Автомайдану. У часі війни — боєць 2-ї роти «Захід», 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».

5 вересня 2014-го загинув під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці на двох машинах під'їхали до блокпоста — на ньому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, терористи відкрили вогонь. Прострелено бензобак, одна з автівок вибухнула.

Похований у Луцьку на Алеї почесних поховань кладовища Гаразджа.

Без батька лишились 7-річний син Максим та 13-річна донька Марія.

Вшанування[ред. | ред. код]

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)

Джерела[ред. | ред. код]