Ауде Делфт
| Ауде Делфт | |
|---|---|
| нід. Oude Delft | |
 Вид на канал і вулицю Ауде Делфт | |
| Країна |
 Нідерланди, Делфт |
| Координати | 52°00′22″ пн. ш. 4°21′36″ сх. д. / 52.00620000002777488° пн. ш. 4.360100000028° сх. д.Координати: 52°00′22″ пн. ш. 4°21′36″ сх. д. / 52.00620000002777488° пн. ш. 4.360100000028° сх. д. |
| |
 Ауде Делфт у Вікісховищі
| |
Ауде Делфт (нід. Oude Delft) — найстаріші канал і вулиця вздовж каналу в місті Делфт в нідерландській провінції Південна Голландія. Вони простягаються приблизно в напрямку північ-південь, перерізаючи західну центральну частину міста. Історична назва каналу Дельф походить від слова «копати» (нід. delven). Він був штучно викопаний з метою осушення навколишньої землі приблизно в 1100 році, коли місто Делфт ще не згадувалося. Припускають, що саме від його назви походить топонім поселення Делфт, яке виникло в ХІ столітті. 1246 року граф Вільгельм II надав Делфту статус міста, частково за бажанням своєї тітки Рікарди, яка мешкала тут. Місто розташовувалося вздовж каналу. Коли в кінці ХІІ століття паралельно Дельфу було прорито другий канал, обидва канали були названі відповідно старим каналом - Ауде Делфт (нід. Oude Delft) і новим каналом - Ньюве Делфт (нід. Nieuw Delft). На північному і на південному кінцях два канали були з’єднані між собою водою. Зараз канал Ауде Делфт перетинають 11 мостів.
Під час будівництва каналу Ньюве Делфт викопану земля закладали в основу цієї частини міста. Ця вища місцевість у заболоченій частині міста стала популярною резиденцією багатих купців у часи Золотого віку Нідерландів. Тому на Ауде Делфт є багато будинків і споруд, які тепер мають статус національної історичної пам’ятки[1]. Тут розташовувалися чи розташовуються:
- Монастир Святої Агати і музей Принценгоф;
- Ауде Керк);
- Монастир Святої Варвари, який заснували кілька черниць францисканського ордену, які після незгоди залишили сусідній Монастир Святої Агати на Ауде Делфт у травні 1405 року. Монастир був зруйнований пожежею в 1536 році, після чого він був відбудований на тому ж місці. У 1572 році в Голландії було заборонено католицизм, і будівля втратила функцію монастиря. Остання монахиня залишила будівлю в 1579 році, і вона використовувалася як дитячий будинок, пізніше в XVI – XVII ст. як склад для зберігання зброї. З 1949 року тут розташовується студентське товариство;
- Музей армії, який існував в триповерховій будівлі 1692 року в місті Делфт з 1986 року, коли в присутності принца Бернарда міністр оборони відкрив історичну виставку, а в 1989 році королева Беатрікс відкрила весь музейний комплекс. Комплекс будівель використовувався як Королівський військово-історичний музей до 2013 року. Музей висвітлював історію нідерландських збройних сил, зокрема сухопутних військ;
- Каплиця Святого Іполита. Початково це була каплиця Святого духа, збудована близько 1400 року. Каплиця була відновлена в 1919 та 1924 роках. Сучасна назва датується 1974 роком, коли після закриття, а згодом і знесення церкви Святого Іполита, частина римо-католицької громади придбала порожню каплицю в 1972 році. Зараз вона посвячена Святому Іполиту Римському;
- Пізньо-готичний будинок під номером 167, збудований в 1505 році. Тепер тут штаб-квартира Дельфландського водного комітету;
- та багато інших національних пам'яток.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вид на канал і вулицю Ауде Делфт -
Міст Єроніма -
Міст Мауріція -
Міст Святого Яна -
Міст Південного берега -
Ауде Делфт біля Старої церкви, 1923 рік
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 жовтня 2009. Процитовано 26 вересня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- Gerrit Verhoeven. Gezicht op Delft. Schiedam: Scriptum Publishers. - 120 p.
- Список Нацональних пам'яток Нідерландів. Ауде Делфт. http://historischgis.delft.nl/emap/html/eMapGuide.aspx?PrjID=monument [Архівовано 28 жовтня 2009 у Wayback Machine.]