Афанасьєв Георгій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георгій Афанасьєв
Народження 1872(1872)
Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть невідомо
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяFlag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Освіта Академія Генерального штабу
Звання Imperial Russian Army Col 1917 h.png Полковник
11 УНР 30-03-1920 Полковник.svg Полковник
Війни / битви Перша світова війна
Нагороди
Орден Святого Георгія

Гео́ргій Па́влович Афана́сьєв (нар. 1872, Херсонська губернія, Російська імперія — пом. ?) — полковник Армії Української Держави.

Життєпис[ред. | ред. код]

Георгій Афанасьєв народився у 1872 році у Херсонській губернії Російської імперії. Закінчив Орловський кадетський корпус, Костянтинівське артилерійське училище, навчався у Миколаївській академії Генерального штабу.

Станом на 1 січня 1910 року — штабс-капітан 5-го Східно-Сибірського мортирного паркового артилерійського дивізіону (с. Спаське). Учасник Першої світової війни, був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня. Останнє звання у російській армії — полковник.

У 1917 році — командир 6-го мортирного дивізіону та інспектор артилерії 2-го Січового Запорізького корпусу військ Центральної Ради. З січня 1918 року — начальник артилерії Гайдамацького Коша Слобідської України. Навесні 1918 року підготував українською мовою підручник-статут для артилерії.

У 1918 році — начальник муштрового відділу управління Інспектора артилерії Армії Української Держави. З жовтня 1918 року — командир Сердюцького гарматного полку Армії Української Держави.

У 1919—1920 роках служив у Білій армії, у листопаді 1920 року виїхав у складі Російської армії барона Петра Врангеля з Криму до Османської імперії. Білоемігрант.

Література та джерела[ред. | ред. код]