Аюб Калуле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аюб Калуле Boxing pictogram.svg
Загальна інформація
Громадянство Уганда Уганда
Народився 6 січня 1954(1954-01-06) (65 років)
Кампала, Уганда
Професіональна кар'єра
Перший бій 8 квітня 1976
Останній бій 5 лютого 1986
Пояс WBA, EBU
Боїв 50
Перемог 46
Перемог нокаутом 23
Поразок 4
Спортивні медалі
Бокс
Чемпіонат світу
Золото 1974 Гавана до 63,5 кг
Ігри Співдружності
Золото 1974 Крайстчерч до 63,5 кг
Всеафриканські ігри
Бронза 1973 Лагос до 63,5 кг

Аюб Калуле (англ. Ayub Kalule; 6 січня 1954(19540106)) — угандійський боксер, чемпіон світу з любительського боксу (1974) та чемпіон світу серед професіоналів за версією Всесвітньої боксерської асоціації WBA (1979–1981).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 6 січня 1954(19540106) року в автономному реґіоні Буганда, в родині колишнього боксера місцевого рівня. Заняття боксом розпочав у 5-у класі. У 17-річному віці вийшов на національний рівень, був прийнятий до спортивного клубу «Kampala City Bombers» (Кампала).

У 1972–1975 роках виступав на любительському ринзі, здобувши низку титулів.

У 1975 році переїхав до Данії.

З 1975 по 1986 роки виступав у професійному боксі, вигравав пояси чемпіона світу за версією WBA та чемпіона Європи за версією EBU.

У 1993 році переїхав до Кенії, займався інвестиціями у бізнес-проекти, але збанкрутував і повернувся в Уганду.

Любительська кар'єра[ред. | ред. код]

У 1972 році завоював титул чемпіона Африки у першій напівсередній вазі серед боксерів віком до 19 років, а у 1973 році став бронзовим призером Всеафриканських ігор у Лагосі (Нігерія).

1974 рік став чи не найвдалішим у любительській кар'єрі А. Калуле. У січні від став переможцем Ігор Співдружності у Новій Зеландії, у серпні, на першому Чемпіонаті світу з боксу в Гавані став чемпіоном світу у першій напівсередній вазі (до 63.5 кг), перемігши у фінальному двобої болгарина Владіміра Колєва. А у листопаді він став ще й чемпіоном Африки.

У 1975 році Аюб Калуле прийняв пропозицію данського промоутера Могенса Палле й переїхав до Данії. Того ж року став переможцем на Кубку Європи.

Кар'єра професіонала[ред. | ред. код]

Оскільки Уганда бойкотувала учать в Олімпійських іграх 1976 року, Аюб Калуле прийняв рішення про перехід до професійного боксу.

Дебютний поєдинок у професійному боксі провів 8 квітня 1976 року, перемігши у Копенгагені німця Курта Гомбаха. До кінця року отримав ще 4 перемоги.

Протягом 1977–1979 років Калуле стрімко нідвищував свій рейтинг. Врешті 24 жовтня 1979 року у Токіо він зустрівся у чемпіонському двобої з японцем Масаші Кудо. Провівши всі 15 раундів, за одностайним рішенням суддів, Аюб Калуле став чемпіоном світу за версією WBA у першій середній вазі.

Чотири рази захищав він свій чемпіонський титул, аж допоки 25 червня 1981 року не зустрівся з американцем Сугаром Реєм Леонардом. У 9 раунді двобою за незначної переваги Леонарда, рефері зупинив поєдинок після сумнівного нокауту.

Влітку 1982 року Аюб Калуле одержав можливість вдруге посперечатись за звання чемпіону світу за версією WBA, проте у поєдинку з американцем Дейві Муром програв технічним нокаутом наприкінці 10 раунду.

Наступний поєдинок Калуле також програв боксеру з Ямайки Майку Маккаллуму, після чого на півтора роки залишив ринг.

Після повернення у 1984 році, отримам кілька перемог, у тому числі над майбутнім чемпіоном світу Лінделом Холмсом (США).

У червні 1986 року Аюб Калуле виборов пояс чемпіона Європи (EBU), захистив його у поєдинку з майбутнім чемпіоном світу Сумбу Каламбаєм (Італія).

5 лютого 1986 року, захищаючи титут чемпіона Європи проти британця Ерола Грехема, Калуле поступився й назавжди пішов з професійного боксу.

Посилання[ред. | ред. код]