Байбуртли Яг'я Наджи Сулейманович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Байбуртли Яг'я Наджи Сулейманович
Народився 1876
Бахчисарай, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 25 серпня 1942(1942-08-25)
Архангельська область, РРФСР, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Національність Кримські татари
Діяльність педагог, письменник, мовознавець
Знання мов Кримськотатарська

Яг'я Наджи Сулейманович Байбуртли (1876, Бахчисарай, Таврійська губернія — 25 серпня 1942, Архангельська область) — кримськотатарський письменник, лінгвіст, педагог. Автор підручника кримськотатарської мови[1]. Репресований у 1937 році. Посмертно реабілітований у 1957 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в 1876 році у Бахчисараї в родині торговця[2]. Батько володів бакалійною крамницею (помер у 1911 році). Мати померла в 1923 році. Сестри — Еміне і Сехар. Брат — Амет Мідат, розстріляний червоноармійцями в 1918 році за участь у курултаївському русі[3].

Закінчив медресе «Султаніє» у Стамбулі (1892—1897). Вивчав російську мову і літературу у комерційному училищі в Одесі. Закінчив Сімферопольську татарську вчительську школу. Був співробітником газети «Терджиман» (1898—1901), де працював коректором під керівництвом Ісмаїла Гаспринського[2]. У 1901 році за пропозицією Гаспринського став учителем у новометодній школі в Алупці, яку очолював Асан Айвазов. У 1908 році став учителем земської школи в Бахчисараї[3][4].

Пізніше, до 1914 року працював учителем у селі Лімени Ялтинського повіту. Супроводжував сходознавця Олександра Самойловича в його поїздках по Криму, готував для нього зразки народної словесності[5]. З 1914 по 1917 роки працював у Бахчисарайській земській школі. Серед його учнів були письменник Шаміль Алядін і лінгвіст Усеїн Куркчі[3].

У 1917 році обраний у Курултай від робітників і вчителів Сімферополя. Член парламентської комісії Курултаю з обліку збитків, нанесених більшовиками у 1918 році[3].

З 1921 по 1923 рік — голова правління кооперативу «Берекет». У 1927—1928 роках його позбавляють права займатися педагогічною діяльністю, однак потім повертають йому таке право. За радянських часів опублікував у журналі «Ілері» статтю «Минуле і сьогодення татарської молоді». Є автором перекладів на кримськотатарську мову низки творів світової літератури. Разом з І. Аккі та Шевкі Бекторе займався розробкою полегшеної версії арабського алфавіту для кримськотатарської мови. Брав участь у першому Всесоюзному учительському з'їзді в Москві (1925)[2]. Публікувався у журналах «Йилдиз», «Емель», «Kalgay» і «Янъы Чолпан» («Нова Венера»)[6][7]. Автор підручника кримськотатарської мови, п'єс «Жертва революції або татарська дівчина», «Бідна Айше», «Юсуфчик» і повісті «Старе медресе»[1][3][8].

Працював у Бахчисарайському педагогічному технікумі. У 1935 році звільнився з роботи через навчання в Туреччині. Пізніше викладав рідну мову і математику на курсах по ліквідації неписьменності в Бахчисараї. У Бахчисараї проживав у будинку № 28 на вулиці Міліцейській[3].

У 1937 році Бекірова звинуватили за 58-й статтею за участь у націоналістичній групі Османа Акчокракли[9]. 17 лютого його заарештовано, а 14 серпня 1938 року — засуджено трійкою НКВС до 10 років виправно-трудових таборів[2][3].

Помер 25 серпня 1942 року в Архангельській області. Рішенням військового трибуналу Одеського військового округу Особливої наради від 27 серпня 1957 року справа щодо Байбуртли була скасована та визнана необґрунтованою за відсутністю складу злочину[3].

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Магі. Доньки — Хілял та Ніяр, син — Мансур[3].

Праці[ред. | ред. код]

  • Еліфба. Сімферополь, 1913 рік.
  • Буквар. Бахчисарай, 1913 (3-є вид.: Бахчисарай, 1916 рік).
  • Новий метод навчання у татар // Яни Чолпан. 1923. № 2. с. 8-12.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Керім Ісмаїл Асаноглу. КРИМСЬКИЙ ЛІТОПИСЕЦь, ПОЕТ І ФОЛЬКЛОРИСТ АБДУРАМАН БАРІ (1897 - 1970) // Питання кримськотатарської філології, історії та культури. — 2019. — № 8 (20 жовтня).
  2. а б в г БАЙБУРТЛИ Яг'я Наджи Сулейманович. bessmertnybarak.ru. Процитовано 2020-06-10. 
  3. а б в г д е ж и к Хаялі Р. Двадцять років потому… // Реабілітовані історією. Автономна Республіка Крим. — Київ : Інститут історії України НАН України, 2014. — Т. 9 (20 жовтня). — С. 14—26. — ISBN 978-966-02-7514-0.
  4. Кіримов Т. Н. (2014-09-05). Я.Н. Байбуртли і культурно-просвітницька діяльність кримськотатарської інтелігенції першої третини XX століття. Процитовано 2020-06-10. 
  5. Непомнящий А. А. Кримознавство й кримознавці в науковій долі академіка А.Н. Самойловича // Золотоординська цивілізація : журнал. — 2016. — № 9 (20 жовтня). — С. 163—185. — ISSN 2308-1856.
  6. Новини тижня. avdet.org. 2011-08-29. Процитовано 2020-06-10. 
  7. Звід пам'яток історії, архітектури та культури кримських татар. Том III. м. Сімферополь. — Бєлгород: «КОНСТАНТА», 2018. — с. 284. — 392 с.
  8. Байбуртли Яг'я Наджи Сулейманович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 2020-06-10. 
  9. Хаялі Р.І. Кримські татари в репресивно-каральній політиці в Кримській АРСР // Культура народів Причорномор'я. — 2007. — № 71—76 (20 жовтня).

Посилання[ред. | ред. код]