Байдарська волость
| Байдарська волость | ||||
| Центр | Байдари | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 27 391 (1886) | |||
| Населення | 3491 осіб (1886) | |||
| Густота | 11.7 осіб / км² | |||
Байдарська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Ялтинського повіту Таврійської губернії з центром у селі Байдари.
Станом на 1886 рік складалася з 13 поселень, 2 сільських громад. Населення — 3491 особа (1842 чоловічої статі та 1649 — жіночої), 406 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 3327 | 606 |
| Приватної власності | 22470 | 259 |
| Казенної власності | 1323 | 186 |
| Іншої власності | 271 | 157 |
| Загалом | 27391 | 1208 |
Найбільші поселення волості:
- Байдари — колишнє державне село при струмку Байдари за 49 верст від повітового міста, 310 осіб, 47 дворів, 2 мечеті, 3 лавки, 2 готелі, цегельний і черепичний заводи, 2 заїжджі двори, 2 кав'ярні. За 5 ½ версти — поштова станція. За 10 верст — рибний завод. За 10 верст — поштова станція. За 27 верст — 2 виноробні.
- Бага — колишнє державне село при струмку Ланікест, 199 осіб, 24 двори, мечеть, лавка.
- Биюк-Мускомія — колишнє державне село, при урочищі Катик-Лузень, 622 особи, 75 дворів, мечеть.
- Варнутка — колишнє державне село при струмку Куру-Узень, 134 особи, 20 дворів, мечеть.
- Календо — колишнє державне село при струмку Арманла, 13 осіб, 2 двори, мечеть.
- Кучук-Мускомія — колишнє державне село при урочищі Куш-Дере, 13 осіб, 2 двори, мечеть.
- Мухалатка — колишнє державне село при урочищі Біюк-Баїр, 13 осіб, 2 двори, мечеть, каплиця.
- Мшатка — колишнє державне село при струмку Яничокрак, 46 осіб, 7 дворів, мечеть, виноробня.
- Саватка — колишнє державне село при урочищі Кучук-Баїр, 99 осіб, 12 дворів, мечеть.
- Сахтик — колишнє державне село при струмку Курукчу-Чокрак, 134 особи, 20 дворів, мечеть.
- Узунджа — колишнє державне село при струмку Суук-су-Дере, 423 особи, 51 двір, мечеть.
- Хайто — колишнє державне село при урочищі Чисика, 456 осіб, 7 дворів, мечеть.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||
