Байрам-Цуррі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Байрам-Цуррі
алб. Bajram Curri
Вулиця Мік Соколі
Вулиця Мік Соколі
Вулиця Мік Соколі
Основні дані
42°21′29″ пн. ш. 20°04′33″ сх. д. / 42.35821666669477281° пн. ш. 20.07601111113877934° сх. д. / 42.35821666669477281; 20.07601111113877934Координати: 42°21′29″ пн. ш. 20°04′33″ сх. д. / 42.35821666669477281° пн. ш. 20.07601111113877934° сх. д. / 42.35821666669477281; 20.07601111113877934
Країна Албанія Албанія
Адмінодиниця Тропоя
Bashkia e Bajram Currid
Столиця для Тропоя (municipality of Albania)
Засновано 1952
Населення 5340 осіб (2011)
Висота НРМ 360  м
Телефонний код (+355) 0213
Часовий пояс UTC+1, літній час UTC +2
Номери автомобілів BC
GeoNames 7932375
OSM 1759995 ·R (Тропоя, Bashkia e Bajram Curri)
Поштові індекси 8701, 8702
Міська влада
Мер міста Беснік Душай
Вебсайт bashkiabajramcurri.al
Мапа
Мапа


CMNS: Байрам-Цуррі у Вікісховищі

Байрам-Цуррі (алб. Bajram Curri) — місто на півночі Албанії поблизу кордону із Косово. Місто з 2015 року є адміністративним центром округу Тропоя.

Пам'ятник албанському герою Байраму Цуррі

Байрам-Цуррі знаходиться у долині річки Валбона. Населення станом на 2011 рік становило 5340 осіб.

Місто назване в честь Байрама Цуррі, національного героя початку 20-го століття, лідера визвольної боротьби.

Історія[ред. | ред. код]

Регіон здавна заселений племенем Беріша і був центром комерційної торгівлі зі сходу (Косово Вілаят) на захід (Скутарі Вилаят). Регіон Тропоя знаходився на шляху від Адріатичного моря на схід. Одним з основних торгових товарів була сіль, яку обмінювали на сільськогосподарську продукцію.

Байрам-Цуррі це нове місто. Воно побудоване у 1952 році як новий адміністративний центр на місці села Колгекай. З огляду на той факт, що місто було побудоване за часів соціалістичної системи, організація міського розвитку в перші роки його створення було функцією державного управління. Спочатку були побудовані двоповерхові будинки для проживання партійних діячів, чиновників, службовців тощо. Побудована школа, лікарня, ринок, дорожня інфраструктура. У 1977 році побудований палац культури, а у 1985 році відкрився історичний музей. Пізніше побудували ряд 5-ти та 6-ти поверхових будинків.

В наш час місто приваблює туристів, особливо з Європи та Ізраїлю, своєю природою нагір'я.

Економіка[ред. | ред. код]

Економіка міста основа на вирощуванні садових культур. Місто відоме своїми їстівними каштанами, яблуками, горіхами, виноградом та чорницями. В околицях міста виявлені великі запаси платини, родію, рутенію, паладію, іридію, осмію. Албанські, італійські і китайські інженери, які працюють для «Albanian Minerals» та «Bytyci ShPK», припускають, що область може містити понад 500 мільйонів тонн хромової руди і більше двох мільярдів тонн олівіну, у якому частка платини становить 5-7 грамів на тонну руди, Це родовище олівіну є одним з найбільших в світі.

Посилання[ред. | ред. код]