Бандурка Олександр Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бандурка Олександр Маркович
Олександр Маркович Бандурка
Бандурка Олександр.jpg
Народився 24 квітня 1937(1937-04-24) (80 років)
село Калинівка, Городищенський район, Черкаська область, УРСР
Громадянство Україна
Національність українець
Проживання Харків, Київ
Діяльність робота в органах внутрішніх справ, народний депутат України, підготовка спеціалістів та вчених, творча діяльність
Відомий керівник державних установ, політик, вчений, письменник, журналіст
Титул почесний громадянин Харкова та багатьох інших міст, селищ і районів; академік правової академії; доктор юридичних наук; професор
Посада Народний депутат України[1]
Звання Rank insignia of militsiya of Ukraine 16 (horizontal).svg Генерал-полковник
Партія КПРС, Позапартійний
Конфесія православний, УПЦ Київського Патріархату
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден преподобного Нестора Літописця ІІ ступеня
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Заслужений юрист України
Почесна грамота Верховної Ради України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Україна Народний депутат України
4-х скликань
15 травня 1990 10 березня 2006

Олекса́ндр Ма́ркович Банду́рка (24 квітня 1937, Калинівка) — український державний діяч, політик, вчений, письменник, журналіст.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 24 квітня 1937 року в селі Калинівка, Городищенського району, Черкаської області, в сім'ї селянки і залізничника. Закінчив Харківський інженерно-економічний інститут, Харківський юридичний інститут імені Ф. Е. Дзержинського та Академію МВС СРСР. 1958 року почав працювати економістом Дніпродзержинського металургійного заводу. З 1959 року — на службі в органах МВС.

Начальник Управління внутрішніх справ виконкому Харківської обласної Ради народних депутатів у 1984-2004 роках.

Ректор Харківського національного університету внутрішніх справ у 1994-2003, 2010-2012 роках.[2].

18 березня 1990 року обраний народним депутатом України у Дергачівському виборчому окрузі № 388, 2-й тур 53.72 % голосів, 8 претендентів.

У Верховній Раді України I скликання був членом комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю.

Квітень 1994 — обраний Народним депутатом України II скликання, 2-й тур, 70.11 % голосів, 5 претендентів.

Одружений, має двоє дітей.

З 1990 по 1994 — Народний депутат України 1-го скликання.

З 1994 по 1998 — Народний депутат України 2-го скликання.

З 1998 по 2002 — Народний депутат України 3-го скликання.

З 2002 по 2006 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 176 Харківська область. З 31 травня 2005 — в Народній партії

Автор книжок «Генерал милиции советует и предупреждает», «Слідчий — моя професія», «350 років мого життя», «Інтерпол», «Автопортрет політика» (у 2-х книгах), «Смійтеся на здоров'я», «Мир преступлений в литературе и искусстве», багатьох монографій, підручників, посібників.

Освіта[ред.ред. код]

У 1958 році закінчив Харківський інженерно-економічний інститут, у 1963 році Харківський юридичний інститут імені Ф. Е. Дзержинського та у 1970 році Академію МВС СРСР.

Кар'єра[ред.ред. код]

З 1958 року почав працювати економістом Дніпродзержинського металургійного заводу. З 1959 року — на службі в органах МВС. Працював на слідчих, оперативних та керівних посадах в органах внутрішніх справ у Дніпродзержинську , Широкому, Софіївці, Нікополі Дніпропетровської області та у містах Дніпропетровську, Полтаві, Житомирі, Києві. Очолював Управління позавідомчої охорони МВС УРСР у 1983-1984 роках. Начальник Управління внутрішніх справ Харківської області у 1984-2004 роках.

Ініціатор створення та перший ректор Харківського національного університету внутрішніх справ

Нагороди та звання[ред.ред. код]

Нагороджений багатьма орденами та медалями різних країн. Відзначений різноманітними почесними званнями і преміями за миротворчу, наукову і політичну діяльність, а також працю в літературі і журналістиці. Доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України. Заслужений юрист України.

Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України».[3]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]