Банц Креддок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Банц Креддок
англ. Bantz Craddock
Банц Креддок
Прапор
35-й Головнокомандувач Збройних сил США Південного командування
2004 — 2006
Попередник: Джеймс Хілл
Наступник: Джеймс Ставрідіс
Прапор
14-й Головнокомандувач Збройних сил США Європейського командування
2006 — 2009
Попередник: Джеймс Логан Джонс
Наступник: Джеймс Ставрідіс
Прапор
15-й Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі
2006 — 2009
Попередник: Джеймс Логан Джонс
Наступник: Джеймс Ставрідіс
 
Освіта: Командно-штабний коледж армії США і Університет Західної Вірджинії
Народження: 24 серпня 1949(1949-08-24) (70 років)
Паркерсбург, Західна Вірджинія, США
Громадянство: США
Нагороди:

Медіафайли у Вікісховищі?

Ба́нц Кре́ддок, повне ім'я — Ба́нц Джо́н Кре́ддок (англ. Bantz John Craddock; нар. 24 серпня 1949, Паркерсбург, Західна Вірджинія, США) — американський військовослужбовець, генерал армії у відставці, Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі та Головнокомандувач Збройних сил США в Європі (2006—2009), Головнокомандувач Збройних сил США Південного командування (2004—2006).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Банц Креддок (праворуч) у Косово (1999-й рік)

Банц Креддок народився 24 серпня 1949 року[1] в містечку Доддридж. Має валлійське походження: до Другої світової війни його сім'я переїхала з Уельса до Сполучених Штатів. Закінчивши середню школу у 1967 році, Банц вступив до Моргантаунівського університету (Західна Вірджинія).

Після закінчення університету у званні молодшого офіцера потрапив до Німеччини, де служив у третій танковій дивізії, а звідти переведений до Форт-Ноксу (штат Кентуккі), де працював бортінженером. Через деякий час Банц вже командував танковою ротою 1-го батальйону 32-го бронетанкового полку.

У вересні 1981 року Креддок переведений до Управління диспетчерів, що в Уоррені (штат Мічиган). Там він був спочатку системним аналітиком, а згодом програмним директором. Одночасно пішов навчатися у командно-штабний коледж. Після закінчення коледжу Креддока знову переводять у Німеччину. Там він служив у 8-й піхотній механізованій дивізії і командував 4-м батальйоном, 69-го бронетанкового полку протягом майже двох років. Згодом він був переведений до штабу дивізії і призначений заступником командувача операціями.

У травні 1989 року Креддок став командувати 4-м батальйоном, 64-го бронетанкового полку, 24-ї стрілецької дивізії. Пізніше був призначений помічником начальника штабу, а у 1990-мо році вступив до Пенсильванського військового коледжу армії США, який закінчив у 1993-му. Після закінчення коледжу призначений командиром 194-ї окремої танкової бригади (Форт-Нокс). А вже у червні 1995 року Креддок став помічником начальника штабу у Форт-Худі (штат Техас).

У 1996 році Креддока було переведено до Генерального Штабу при Пентагоні і призначено помічником заступника директора в J5. У серпні 1998 року Кредок був призначений командувачем американськими військами для початкової операції входу в Косово. У вересні 2000 року він став командувати 1-ї піхотної механізованої дивізії «Big Red One». З серпня 2002-го по 2004-й рік служив головним військовим помічником міністра оборони США.

У 2004 році призначений Головнокомандувачем Збройних Сил США Південного командування, а з 14 липня 2006 року, змінивши Джеймса Джонса, виконував обов'язки одночасно і Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі, і Головнокомандувача Збройних сил США в Європі. З грудня 2006 року він офіційно приступив до своїх обов'язків.

Банц Креддок під час промови на церемонії передачі повноважень Європейського командування Збройних сил США в Європі (2006-й рік)

Після закінчення терміну повноважень у 2009 році Банц Креддок подав у відставку і очолив приватне військове підприємство Military Professional Resources.

Критика[ред. | ред. код]

У 2006 році Банц Креддок піддався жорсткій критиці через ситуацію, що склалася в Гуантанамо: він виправдав застосування тортур і публічно пожартував з примусового годування ув'язнених. Деякі європейські політики та військовики скептично поставились до слів Креддока, який на той час був офіційною особою Північноатлантичного альянсу[2].

28 січня 2009 року редакція Der Spiegel опублікувала секретні документи, які були адресовані генералам НАТО. В них йшлося про упорядкування спеціальних військ, які повинні боротися з наркоторговцями в Афганістані, в тому числі знаходити і знищувати лабораторії навіть там, де прямих доказів про причетність їх немає[3][4].

Нагороди[ред. | ред. код]

Стрічка Назва
Defense Distinguished Service Medal ribbon.svg Медаль за видатну службу в Збройних силах
U.S. Army Distinguished Service Medal ribbon.svg Медаль «За видатні заслуги» армії США
Defense Superior Service Medal ribbon.svg Медаль за відмінну службу в Збройних силах США
Legion of Merit ribbon.svg Легіон Заслуг
Bronze Star Medal ribbon.svg Бронзова Зірка
Meritorious Service Medal ribbon.svg Медаль за похвальну службу
Navy and Marine Corps Achievement Medal ribbon.svg Медаль за досягнення
Army Commendation Medal ribbon.svg Похвальна медаль
Joint Meritorious Unit Award-3d.svg Нагорода за видатну єдність частини
Valorous Unit Award ribbon.svg Відзнака за героїзм
National Defense Service Medal ribbon.svg Медаль за службу національній обороні
Southwest Asia Service Medal ribbon (1991–2016).svg Медаль за участь у війні в Затоці
Kosovo Campaign Medal ribbon.svg Медаль за кампанію в Косово
Global War on Terrorism Service Medal ribbon.svg Медаль за службу у війні з тероризмом
Army Service Ribbon.svg Відзнака за службу в армії
Army Overseas Service Ribbon.svg Відзнака за службу за кордоном
POL Order Zaslugi RP kl5 BAR.png Орден «За заслуги перед Польщею»
Kuwait Liberation Medal (Saudi Arabia) ribbon.svg Медаль за визволення Кувейту (Саудівська Аравія)
Kuwait Liberation Medal (Kuwait) ribbon.svg Медаль визволення (Кувейт)
NATO Medal ribbon (Non-Article 5).svg Медаль НАТО

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nominations before the Senate Armed Services Committee, second session ... - United States. Congress. Senate. Committee on Armed Services — Google Boeken. Books.google.com. Процитовано 16 березня 2013. 
  2. Guantanamo general to head Nato. BBC. 14 липня 2006. Архів оригіналу за 9 лютий 2009. Процитовано 30 січня 2009. 
  3. NATO High Commander Issues Illegitimate Order to Kill. Der Spiegel. Архів оригіналу за 30 січень 2009. Процитовано 30 січня 2009. 
  4. Order to Kill Angers German Politicians. Der Spiegel. Архів оригіналу за 31 січень 2009. Процитовано 30 січня 2009. 

Посилання[ред. | ред. код]