Бараболько Михайло Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Петрович Бараболько
BarabolkoMihPetr.jpg
Народження 21 липня (3 серпня) 1909(1909-08-03)
Нетечинці (зараз Хмельницька область)
Смерть 8 лютого 1989(1989-02-08) (79 років)
Одеса
Поховання Новоміське кладовище
Рід військ морська піхота
Роки служби 19311957
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank polkovnik infobox.svg Полковник
Командування 355-й окремий батальйон морської піхоти Сучанського сектору берегової оборони Тихоокеанського флоту
Війни / битви Радянсько-японська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу № 8838
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Михайло Петрович Бараболько (21 липня (3 серпня) 1909(19090803), Нетечинці — 8 лютого 1989, Одеса) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-японської війни командир 355-го окремого батальйону морської піхоти Сучанського сектору берегової оборони Тихоокеанського флоту, майор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 липня (3 серпня) 1909 року в селі Новонетечинці (нині село Нетечинці Віньковецького району Хмельницької області України), в сім'ї селянина. Українець. Закінчив неповну середню школу і зоотехнічні курси в місті Кам'янець-Подільський. Працював зоотехніком сільськогосподарської дослідної станції.

У Червоній Армії з 1931 року. У 1944 році вступив у ВКП(б)/КПРС. Учасник радянсько-японської війни з серпня 1945 року.

Батальйон морської піхоти під командуванням майора Михайла Бараболько 14 серпня 1945 року було висаджено в порт Сейсін, нині КНДР). Захопивши плацдарм, воїни батальйону утримували його близько доби.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 вересня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з японськими мілітаристами і проявлені при цьому мужність і героїзм, майору Бараболько Михайлу Петровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8838).

Після війни продовжував службу в Збройних Силах СРСР. У 1950 році закінчив курси «Постріл». З 1957 року полковник М. П. Бараболько — в запасі.

Жив у місті Одеса. Працював на Одеській кіностудії, був заступником голови народного контролю Приморського району Одеси. Помер 8 лютого 1989 року. Похований в Одесі на Новоміському кладовищі.

Нагороди, пам'ять[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.

Ім'я Героя носила піонерська дружина однієї зі шкіл Барнаула.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)
  • Гордость и слава Подолии. Львов, 1985(рос.)
  • Золотые Звёзды тихоокеанцев. Владивосток, 1982(рос.)
  • Королёв В. Т. Герои Великого океана. 2-е изд. Владивосток, 1972(рос.)

Бараболько Михайло Петрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).