Бармен (манґа)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бармен
バーテンダー
Bātendā
Бармен
Жанрдрама[1][2], повсякденність[1][3]
Аудиторіяшьонен
Манґа
АвторДжо Аракі[en]
ІлюстраторКенджі Наґатомо
ВидавецьShueisha
ЖурналSuper Jump (2004-2011)
Grand Jump (2011)
Період випускутравень 2004 — грудень 2011
Кількість томів21
Телевізійний аніме-серіал
РежисерМасакі Ватанабе
СценаристЯсухіро Імаґава[en]
КомпозиторКаоруко Отаке
СтудіяPalm Studio
МережаFuji TV
Період показу15 жовтня 2006 — 31 грудня 2006
Кількість серій11
Телевізійна драма
РежисерОсаму Такаяма
СценаристНацуко Такахаші[en]
МережаTV Asahi
Період показу4 лютого 2011 — 1 квітня 2011
Манґа
Bartender à Paris
АвторДжо Аракі
ІлюстраторОсаму Каджіса
ВидавецьShueisha
ЖурналGrand Jump
Період випуску4 січня 2012 — 2 жовтня 2013
Кількість томів6
Манґа
Bartender à Tokyo
АвторДжо Аракі
ІлюстраторОсаму Каджіса
ВидавецьShueisha
ЖурналGrand Jump (2013–2015)
Grand Jump Premium (2015–2016)
Період випуску6 листопада 2013 — 17 серпня 2016
Кількість томів8
Манґа
Bartender 6stp
АвторДжо Аракі
ІлюстраторОсаму Каджіса
ВидавецьShueisha
ЖурналGrand Jump Premium (2016–2018)
Grand Jump Mucha (2018–2019)
Період випуску24 серпня 2016 — 25 грудня 2019
Кількість томів4
Телевізійний аніме-серіал
Бармен: Склянка Бога
РежисерРьоічі Курая
СценаристМаріко Кунісава
КомпозиторХіроакі Цуцумі[en]
СтудіяLiber
ЛіцензіатCrunchyroll
МережаTV Tokyo
Період показу4 квітня 2024 — дотепер

Bartender (яп. バーテンダー, Bātendā) – японська манґа, написана Джо Аракі[en] та проілюстрована Кенджі Наґатомо. У центрі уваги – Сасакура Рю, геніальний бармен, який використовує свої таланти, щоб полегшити хвилювання та заспокоїти душі проблемних клієнтів. Манґа була вперше опублікована в японському журналі шьонен-манґи Shueisha Super Jump з 2004 по 2011 рік. Окремі розділи були зібрані Shueisha та випущені у двадцяти одному томі танкобон.

Пізніше «Бармен» був адаптований як аніме-серіал, який транслювався у 2006 році на Fuji Television. Манґа також була адаптована як японська телевізійна драма у 2011 році і транслювалася на TV Asahi. Три додаткові манґи (Bartender à Paris, Bartender à Tokyo та Bartender 6stp) були серіалізовані в Grand Jump і Grand Jump Premium між 2012 і 2019 роками. У Японії Bartender продався понад 2,8 мільйона копій, тоді як англомовні видання манґи та аніме сприйняли неоднозначно.

Прем'єра нового аніме-телесеріалу виробництва Liber під назвою «Бармен: Склянка Бога» відбулася у квітні 2024 року.

Сюжет[ред. | ред. код]

Бармен стежить за нічним життям Сасакура Рю (яп. 佐々倉 溜, Sasakura Ryū) (озвученого Такахіро Мідзушімою[en] в аніме[4] і зіграного Масакі Айбою[en] в драмі), бармена-вундеркінда, який, як кажуть, змішує найкращі коктейлі, які будь-хто коли-небудь куштував. Після повернення з навчання у Франції Рю працює помічником старшого бармена в барі Lapin. Пізніше він відкрив власний бар Зал Едему (яп. イーデンホール, Īden Hōru, англ. Eden Hall), який прихований у закутку району Ґіндза в центрі Токіо. Ходять чутки, що потенційні відвідувачі не можуть просто знайти та увійти в Зал Едему; натомість вони повинні бути запрошені господарем. Відомо, що Сасакура подає Склянку Бога (яп. 神のグラス, Kami no Gurasu, англ. Glass of the Gods), тобто він знає правильний напій, який можна подати в конкретній ситуації.

Єдиним іншим постійним персонажем є Міва Курушіма (яп. 来島 美和, Kurushima Miwa) (озвучена Аюмі Фуджімурою в аніме[4] і зіграна Шіхорі Канджія[en] в драмі), онука власника готелю «Кардинал» Тайдзо Курушіми (яп. 来島 泰三, Kurushima Taizō). Вона працює в офісі компанії та просить Сасакуру позмагатися за роботу бармена в готелі. Рю спочатку відхиляє Камішіма (яп. 神嶋), менеджер відділу напоїв готелю. Однак, за наполяганням Міви, Тайдзо зустрічає Рю і стає зачарованим його здібностями, сам наполягаючи на роботі Рю в готелі.

У ході манґи різні персонажі, які мають незвичайні проблеми та важкі тягарі, запрошуються до Залу Едему і пригощаються вишуканими напоями Сасакури, які, під керівництвом молодого бармена, спонукають клієнтів задуматися про їхні життя та визначитися з курсом дій для розв'язання своїх проблем.

Теми[ред. | ред. код]

«Бармен» – це переважно епізодичний серіал[1], і хоча клієнти та проблеми відрізняються[2][5], кожна історія обертається навколо проблем, які вирішуються за допомогою правильного напою[6][7]. У серіалі алкоголь не зображений як потенційна проблема, яка може мати такі негативні наслідки, як пияцтво ; натомість «Бармен наполягає на тому, щоб правильний напій у правильний час… може почати щиру розмову з самим собою»[2]. Щоб знати, який напій є найбільш відповідним, відповідно до серії, бармен повинен бути більше, ніж знавцем алкогольних напоїв; він або вона має бути хорошим спостерігачем[1][2]. Наприклад, Рю може визначити почуття, дивлячись на руки, і може зрозуміти, говорить хтось правду чи ні[1]. Таким чином, мова йде не лише про пиття; «історії клієнтів іноді, якщо не майже завжди, такі ж важливі, як і часом навіть паралельні історії алкогольних напоїв»[2].

Медіа[ред. | ред. код]

Манґа[ред. | ред. код]

Манґа «Бармен» була написана Джо Аракі, проілюстрована Кенджі Наґатомо, серія виходила у щодвотижневому шьонен-журналі Shueisha Super Jump між травнем 2004 року та вереснем 2011 року[8]. Зі скасуванням Super Jump вихід перемістився до нового на той час Grand Jump[9], у якому Bartender був серіалізований протягом листопада та грудня 2011 року[8]. Зрештою його розділи були зібрані у двадцять один том, перший том вийшов 3 грудня 2004 року[10], а останній – 17 лютого 2012 року[11]. «Зустрічне видання» (яп. 出会い編, Deai-hen, англ. Encounter Edition), яке слідує за поверненням Рю з Парижа, випустили в чотирьох частинах, перші 2 томи вийшли 18 вересня 2014[12][13], а останні два – 17 жовтня 2014 року[14][15].

Серія була повністю опублікована Haksan Publishing у Південній Кореї[16] та Sharp Point Press у Тайвані[17].

Спінофи[ред. | ред. код]

Спіноф під назвою Bartender à Paris з новим головним героєм Реном Саджімою (яп. 佐島 蓮, Sajima Ren, англ. Ren Sajima) розпочався у Grand Jump 4 січня 2012 року; У цій серії Наґатомо замінив Осама Каджіса[18]. Серія закінчилася 2 жовтня 2013 року[19][20]. Вона була зібрана в шість томів. Перший опублікували 19 червня 2012 року[21], а останній – 19 грудня 2013 року[22]

Наступний спіноф, Bartender à Tokyo, почався в тому ж журналі 6 листопада 2013 року[23] і пізніше був перенесений до Grand Jump Premium 24 грудня 2015 року[24]. Серія закінчилася 17 серпня 2016 року[25]. Вона зібрана у вісім томів. Перший вийшов 18 квітня 2014 року[26], а останній – 19 жовтня 2016 року[27].

Четверта й остання частина серії[28], Bartender 6stp, була серіалізована на Grand Jump Premium і Grand Jump Mucha з 24 серпня 2016 року[29] до 25 грудня 2019 року[30][31]. Перший том опублікували 17 березня 2017 року[32], а останній, четвертий том, вийшов 19 лютого 2020 року[33].

І Bartender à Paris, і Bartender à Tokyo були ліцензовані в Південній Кореї виданням Haksan Publishing і на Тайвані компанією Sharp Point Press[34][35].

Аніме[ред. | ред. код]

«Бармен» був адаптований як одинадцятисерійний аніме-серіал режисера Масакі Ватанабе, сценариста Ясухіро Імаґави[en] та виробництва Palm Studio[4][36]. В аніме використовуються методи фільмів нової хвилі, включно з руйнуванням четвертої стіни, «сценічною оповіддю [і] дивними переходами»[37]. У ньому також досліджуються такі техніки постановки, як монологи, прожектори та пів екрани, що показують оповідача та оповідану історію одночасно[2]. Він транслювався на Fuji TV, перший епізод вийшов в етер 15 жовтня 2006[38], а останній – 31 грудня 2006[39]. Pony Canyon випускав серіал на п'яти окремих DVD з 20 грудня 2006 року по 18 квітня 2007 року[40][41]. Anime Limited оголосила на MCM London Comic Con 2018, що вони придбали серіал для випуску у Великобританії та Ірландії[42]. Через два роки Anime Limited оголосила про ліцензію для Північної Америки та партнерство з Shout! Studios у випуску серіалу[43]. Він вийшов що у цифровому вигляді, то і на двох дисках Blu-ray 19 січня 2021 року у Великій Британії, Ірландії, США та Канаді[3][44].

Музику до «Бармена» написала Каоруко Отаке[4] і згодом вона вийшла в офіційному альбомі саундтреків 29 листопада 2006 року, створеному Sony Music Japan під лейблом DefStar Records[45]. Початкова тема, «Bartender», і кінцева тема, «Hajimari no Hito» (яп. 始まりのヒト) були виконані Natural High. Однак початкову тему виконував Джунпей Шийна. Обидві теми були випущені Sony як сингл «Hajimari no Hito/Bartender» 13 грудня 2006 року[46].

21 жовтня 2022 року анонсовано новий аніме-проєкт[47]. Пізніше стало відомо, що це буде телесеріал під назвою Бармен: Склянка Бога (яп. バーテンダー 神のグラス, Bātendā: Kami no Gurasu, англ. Bartender: Glass of God), продюсером якого стали Liber, режисером буде Рьоічі Курая, Маріко Кунісава напише сценарій, Йоічі Уеда розробить персонажів і стане головним режисером анімації, а Хіроакі Цуцумі[en] займе місце композитора[48]. Прем'єра серіалу відбулася 4 квітня 2024 року на TV Tokyo. Початковою піснею є «Stardust Memory» у виконанні Такаї Кавасакі, а завершальною піснею є «Spica» у виконанні Моне Камішіраїші[en][49]. Crunchyroll ліцензував серіал[50]. Medialink ліцензувала серіал у Південно-Східній Азії та Океанії (крім Австралії та Нової Зеландії) і транслюватиме його на YouTube-каналі Ani-One Asia[51].

Драма[ред. | ред. код]

У листопаді 2010 року у 24-му випуску Super Jump оголошено про знімання японської телевізійної драми «Бармен» з Масакі Айбою[en] у головній ролі, який навчався у професійного бармена з вересня того ж року[52][53] і Шіхорі Канджія[54]. Режисером став Осаму Катаяма, а сценаристкою — Нацуко Такахаші[en][55], новий серіал транслювався на TV Asahi «Friday Night Drama» з 4 лютого по 1 квітня 2011 року[53][56][57]. Тематична пісня серіалу «Lotus» була виконана бой-бендом Arashi, учасником якого є Айба[58]. 5 серпня 2011 року під час заходу в Токійській вежі[59][60] TC Entertainment випустила всі епізоди драми «Бармен» на DVD та Blu-ray коробках[61]

Сприйняття[ред. | ред. код]

Бармен продався понад 2,8 мільйоном копій у Японії станом на січень 2011 року[62]. Окремі томи часто з'являлися в списках найбільш продаваної манґи в цій країні[63][64][65]. Фінал телевізійного аніме-серіалу отримав 3,4 % рейтингу телеглядачів, що зробило його четвертою програмою, пов'язаною з аніме, за кількістю переглядів того тижня[66]. Дебют телевізійної драми отримав 11 % рейтингу телеглядачів, а її фінал отримав рейтинг 11,7[56][57]. Його набір DVD розійшовся тиражем у 7978 копій[67], що TV Asahi вважає «успішним» числом[68], а відповідні товари також «добре продавалися»[69]. На Nikkan Sports Drama Grand Prix «Бармен» був визнаний четвертою найкращою драмою, а Масакі — третім найкращим актором у драмі[70]. Телесеріал також отримав висвітлення в Асоціації барменів Nippon[71].

Девід Велш у своїй книзі «The Manga Curmudgeon» назвав те, як Рю вживав алкоголь, щоб допомогти іншим людям, «гарним, натхненним повідомленням для жарту. Гаразд, можливо, ні, але це звучить дуже весело»[5]. У Ani-Gamers рецензент, відомий як «Ink», написав, що серіал надмірно «романтизує» бар, але похвалив його оповідання та техніку постановки, оповідання, його «невимушені діалоги та ефективні візуальні ефекти» та його баланс. Він описав це як «любовний лист до алкоголю на відміну від його споживання»[2], тоді як Бамбу Донг з Anime News Network (ANN) назвав це «чудовою одою міксології»[72]. Майкл Тул, також для ANN, написав, що хоча він «досить сирний… є щось глибоке, нав'язливе, що можна спостерігати в Бармені, попри його простоту. Він ніжний і сентиментальний, із потужними та дивовижними переходами»[7].

Для THEM Anime Reviews Тім Джонс назвав його «цікавою концепцією для аніме». Джонс стверджував, що анімація була «не настільки зірковою», але прокоментував, що напої в CG «виглядають досить добре». Він вважає дизайн персонажів «досить загальним», за винятком Рю, а музику «трохи повторюваною» протягом 11 епізодів, хоча він підкреслив, що вона «відповідає атмосфері шоу»[1]. З іншого боку, Карл Кімлінґер з ANN розкритикував концепцію Бармена як «прісну, безглузду та відверто жахливу» та «монументально не надихнуту». Він високо оцінив його анімацію, але сказав, що «жодна стилістична розробка на землі не врятує його від того, щоб набриднути аудиторії до сліз»[37]. Ерін Фіннеґан з того ж сайту назвала його графіку «хріновірною», а ідею розв'язання проблем людей за допомогою напоїв «сирною»[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Jones, Tim (December 2009). Bartender. THEM Anime Reviews. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
  2. а б в г д е ж Ink (4 квітня 2015). Drunken Otaku: Bartender (Anime). Ani-Gamers. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 1 червня 2015.
  3. а б Milligan, Mercedes (13 жовтня 2020). Shout!, Anime Ltd. Serve Up Cult-Fave 'Bartender' in 15th Anniversary Collector's Edition. Animation Magazine. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 12 січня 2021.
  4. а б в г バーテンダー – フジテレビ (яп.). Fuji TV. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  5. а б Welsh, David (15 січня 2010). License request day: I'll take the usual. The Manga Curmudgeon. Manga Bookshelf. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
  6. а б Finnegan, Erin (16 листопада 2013). Miracle – Shelf Life. Anime News Network. Архів оригіналу за 8 червня 2015. Процитовано 6 липня 2014.
  7. а б Toole, Michael (8 лютого 2015). Imagawa Da Vida – The Mike Toole Show. Anime News Network. Архів оригіналу за 19 травня 2015. Процитовано 1 червня 2015.
  8. а б Bartender : Fin et Début (French) . Manga-News. 21 грудня 2011. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  9. Shueisha Starts Semi-Monthly Manga Mag for Grown-Ups. Anime News Network. 18 вересня 2011. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 1 червня 2015.
  10. バーテンダー 1 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 19 січня 2010.
  11. バーテンダー 21 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 23 серпня 2015. Процитовано 4 червня 2012.
  12. バーテンダー 出会い編 1 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 25 листопада 2014.
  13. バーテンダー 出会い編 2 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 25 листопада 2014.
  14. バーテンダー 出会い編 3 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 25 листопада 2014.
  15. バーテンダー 出会い編 4 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 25 листопада 2014.
  16. 바텐더 21권 (кор.). Haksan Publishing. Архів оригіналу за 8 березня 2024. Процитовано 12 січня 2021.
  17. 王牌酒保 21.完 (кит.). Sharp Point Press. Архів оригіналу за 8 березня 2024. Процитовано 12 січня 2021.
  18. 城アラキ原作「バーテンダー」、加治佐修作画で新章始動. Natalie (яп.). Natasha, Inc. 4 січня 2012. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  19. Kaijisa, Osamu [@kajisaosamu] (2 жовтня 2013). 今日はグランドジャンプ発売日。バーテンダーa Parisはパリ編最終回。作るのが不可能なカクテルとは?守屋の言葉を受け蓮は何を決断するのか? パリ編は終わりますが1回休みのあと新展開がスタートします。バーテンダー佐島蓮の新たな物語をお楽しみに! (Твіт) (яп.) — через Твіттер.
  20. グランドジャンプ (2013年10月16日号). Kinokuniya (яп.). Архів оригіналу за 26 листопада 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
  21. バーテンダー a Paris 1 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 5 липня 2014.
  22. バーテンダー a Paris 6 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  23. 「バーテンダー」新章がスタート、舞台は東京・銀座. Natalie (яп.). Natasha, Inc. 6 листопада 2013. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  24. 「バーテンダー」グラジャンPに移籍、銀座のバー舞台に大人たちのドラマ描く. Natalie (яп.). Natasha, Inc. 24 грудня 2015. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  25. Kaijisa, Osamu [@kajisaosamu] (17 серпня 2016). 今日8/17はグランドジャンプ発売日。バーテンダーa Tokyoが出張掲載で載ってます!皇居ジョギングに来た蓮たちは桜田門からスタート。しかしそこはかつてクーデターが起きた場所。そして現代でも…。よろしくお願いします! (Твіт) (яп.) — через Твіттер.
  26. バーテンダー a Tokyo 1 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  27. バーテンダー a Tokyo 8 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  28. 「バーテンダー」16年にわたるシリーズ完結の「6stp」4巻. Natalie (яп.). Natasha, Inc. 19 лютого 2020. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  29. 「バーテンダー」第4章がグラジャンPで、世界放浪した青年がバーで働く. Natalie (яп.). Natasha, Inc. 24 серпня 2016. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  30. Pineda, Rafael Antonio (1 листопада 2018). Shueisha Launches 2 New Regular Grand Jump Sister Magazines. Anime News Network. Архів оригіналу за 2 вересня 2023. Процитовано 23 травня 2020.
  31. Mateo, Alex (2 січня 2020). Bartender 6stp Manga Ends. Anime News Network. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
  32. バーテンダー6stp 1 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
  33. バーテンダー6stp 4 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 11 травня 2020.
  34. 바텐더 a Paris6권 (кор.). Haksan Publishing. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  35. 王牌酒保 a Paris(06)完 (кит.). Sharp Point Press. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  36. バックナンバー (яп.). Fuji TV. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 19 січня 2010.
  37. а б The Fall 2006 Anime Preview Guide. Anime News Network. 22 жовтня 2006. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
  38. 第1回 (яп.). Fuji TV. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 19 січня 2010.
  39. Bartender. Media Arts Database (яп.). Agency for Cultural Affairs. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 1 червня 2015.
  40. Bartender vol.1 (яп.). Pony Canyon. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  41. Bartender vol.5 (яп.). Pony Canyon. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  42. Stevens, Josh A. (28 жовтня 2018). Anime Limited To Release Sword Art Online Alternative & More. Anime UK News. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 28 жовтня 2018.
  43. Hazra, Adriana (4 вересня 2020). Shout! Factory, Anime Limited License Bartender Anime for N. America. Anime News Network. Архів оригіналу за 6 вересня 2020. Процитовано 4 вересня 2020.
  44. Araki Joh's Bartender Anime Scheduled for Blu-ray release in January 2021 in UK & USA (via Anime Limited & Shout! Factory). Anime UK News. 4 вересня 2020. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  45. SonyMusicShop バーテンダー オリジナルサウンドトラック (яп.). Sony Music. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 4 серпня 2014.
  46. SonyMusicShop 始まりのヒト/バーテンダー (яп.). Sony Music. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 19 січня 2010.
  47. Hodgkins, Crystalyn (21 жовтня 2022). Araki Joh, Kenji Nagatomo's Bartender Manga Gets New Anime Project. Anime News Network. Архів оригіналу за 21 жовтня 2022. Процитовано 21 жовтня 2022.
  48. バーテンダー 神のグラス. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. Архів оригіналу за 5 березня 2024. Процитовано 8 березня 2024.
  49. Hodgkins, Crystalyn (8 березня 2024). Bartender Glass of God Anime's 2nd Promo Video Reveals Theme Songs, April 3 Premiere. Anime News Network. Архів оригіналу за 8 березня 2024. Процитовано 8 березня 2024.
  50. Hodgkins, Crystalyn (24 квітня 2023). Bartender Glass of God TV Anime to Premiere in April 2024 With Crunchyroll Streaming. Anime News Network. Архів оригіналу за 24 квітня 2023. Процитовано 24 квітня 2023.
  51. 🌸 Medialink April 2024 New Anime Line-Up 🌸 🍸 BARTENDER Glass of God is arriving on Ani-One Asia!. Ani-One Asia via Youtube. 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  52. Arashi's Masaki Aiba stars in "Bartender" drama. Tokyograph. 23 листопада 2010. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 13 грудня 2010.
  53. а б Loo, Egan (23 листопада 2010). Bartender Manga Gets TV Show with Arashi's Masaki Aiba. Anime News Network. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  54. a-friends テレ朝メルマガ (яп.). TV Asahi. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
  55. 金曜ナイトドラマ バーテンダー (яп.). TV Asahi. Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 5 липня 2014.
  56. а б Loo, Egan (14 лютого 2011). Japan's Animation TV Ranking, January 31 – February 6. Anime News Network. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  57. а б Loo, Egan (14 квітня 2011). Japan's Animation TV Ranking, March 28 – April 3. Anime News Network. Архів оригіналу за 20 вересня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  58. 嵐のニューシングルは相葉主演のドラマ主題歌. Oricon. 17 січня 2011. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014.
  59. 相葉雅紀(嵐)主演ドラマ『バーテンダー』の世界を体験できるイベント開催!. Only Star (яп.). Oricon. 5 серпня 2011. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 1 червня 2015.
  60. バーテンダー Blu-ray BOX (5枚組) (яп.). Amazon.co.jp. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 1 червня 2015.
  61. バーテンダー DVD-BOX (5枚組) (яп.). TC Entertainment. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
  62. 相葉雅紀は“神のグラス”で勝負「勝手に日本代表気取りですいません」 (яп.). Oricon. 31 січня 2011. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 1 червня 2015.
  63. Loo, Egan (13 лютого 2008). Japanese Comic Ranking, February 5–11. Anime News Network. Архів оригіналу за 2 квітня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
  64. Loo, Egan (11 серпня 2010). Japanese Comic Ranking, August 2–8. Anime News Network. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
  65. Loo, Egan (22 лютого 2012). Japanese Comic Ranking, February 13–19. Anime News Network. Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
  66. VOL.53 2006年 12月25日(月) 〜 12月31日(日) (яп.). Video Research. Архів оригіналу за 7 листопада 2007. Процитовано 25 листопада 2014.
  67. Loo, Egan (16 серпня 2011). Japan's Animation DVD Ranking, August 8–14. Anime News Network. Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  68. Financial Report for FYE March 31, 2012 (PDF). TV Asahi. 8 травня 2012. с. 18. Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2015. Процитовано 1 червня 2015.
  69. TV Asahi Corporation Consolidated Earnings Report for the Fiscal Year ended March 31, 2011 (PDF). TV Asahi. 28 квітня 2011. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2015. Процитовано 1 червня 2015.
  70. Nikkan Sports Drama Grand Prix (Winter 2011): Aibou Season 9. Tokyograph. 11 квітня 2011. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  71. 特集: TVドラマ「バーテンダー (яп.). Nippon Bartenders Association. Архів оригіналу за 26 жовтня 2011. Процитовано 1 червня 2015.
  72. Dong, Bamboo (16 листопада 2013). Drool-Worthy Food Anime That Will Make You Hungry. Anime News Network. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 6 липня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]