Барон Мюнхгаузен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл-Фрідріх-Гієронім барон фон Мюнхгаузен
нім. Karl Friedrich Hieronymus Freiherr von Münchhausen
Bruckner - Münchhausen.jpg
Карл-Фрідріх-Гієронім фон Мюнхгаузен (у мундирі кірасира). Художник Г.Брюкнер, 1752
Ім'я при народженні Карл-Фрідріх-Гієронім фон Мюнхгаузен
Народився 11 травня 1720(1720-05-11)[1][2][3]
Боденвердер
Помер 22 лютого 1797(1797-02-22)[1][2][3] (76 років)
Боденвердер
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Національність німець
Діяльність солдат
Володіє мовами німецька[4]
Учасник Російсько-турецька війна
Титул Барон
Військове звання Ротмістр

Карл-Фрідріх-Гієронім, барон фон Мюнхгаузен (нім. Karl Friedrich Hieronymus Freiherr von Münchhausen, 11 травня 1720, Боденвердер — 22 лютого 1797 там само) — німецький барон, нащадок давнього нижньосаксонського роду Мюнхгаузенів, ротмістр російської служби, історична особа і літературний персонаж. Ім'я Мюнхгаузена стало прозивним для людини, яка розповідає неймовірні історії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Весілля Мюнхгаузена. Латвійська листівка. На другому плані зображено кірху в Перніґеле (Лієпупе) поблизу Риги, де брав шлюб Мюнхгаузен.

Молодість[ред. | ред. код]

Карл-Фрідріх-Гієронім був п'ятим із восьми дітей у родині полковника Отто фон Мюнхгаузена. Батько помер, коли хлопчику було 4 роки, і його виховувала мати. У 1735 році 15-річний Мюнхгаузен поступає пажем на службу до можновладного герцога Брауншвайґ-Вольфенбюттельского Фердинанда-Альбрехта II.

Служба в Росії[ред. | ред. код]

Карикатура Мюнхгаузена роботи Ґюстава Доре
Рапорт ротного командира Мюнхгаузена в полкову канцелярію (який склав писар, із власноручним підписом Lieutenant v. Munchhausen). 26.02.1741

У 1737 р. як паж від'їжджає в Росію до молодого герцога Антона-Ульріха Брауншвайдзького, нареченого, а потім чоловіка принцеси Анни Леопольдівни. У липні-серпні 1737 року Мюнхаузен брав участь в облозі й штурмі Очакова (нині - Миколаївська область України) під проводом фельдмаршала Мініха. Його воєнні спогади пізніше пародійно обіграв Распе у вигляді байок про політ на ядрі, про їзду на половині коня. У 1738 р. разом із герцогом бере участь у турецькій кампанії. 1739 р. вступає в рангу корнета в Брауншвайдзький кірасирський полк, шефом якого був герцог (полк був розквартирований в Ризі і після падіння Брауншвайґів перейменований у Ризький). На початку 1741 р., відразу після скинення Бірона і призначення Анни Леопольдівни правителькою, а герцога Антона-Ульріха — генералісимусом, він отримує ранг поручика и командування лейб-компанією (першою елітною ротою полку). Єлизаветинський переворот, який відбувся того ж року і скинув брауншвайдзьку родину, перервав кар'єру, що мала стати блискучою: незважаючи на репутацію зразкового офіцера, Мюнхгаузен отримав черговий ранг (ротмістра) лише 1750 р., після численних письмових подань. У 1744 р. він командує почесною вартою, яка зустрічала в Ризі наречену цісаревича — принцесу Софію-Фридерику Ангальт-Цербстську (майбутню імператрицю Катерину II). Того ж року одружується з ризькою шляхтянкою Якобіною фон Дуттен.

Повернення в Німеччину[ред. | ред. код]

Отримавши ранг ротмістра, Мюнхгаузен бере відпустку на рік «для надзвичайних і необхідних потреб» (конкретно - для розподілу з братами сімейних володінь) і від'їжджає до Боденвердера, який дістається йому при розподілі (1725). Він двічі подовжував відпустку і нарешті написав у Військову колегію подання про відставку з присвоєнням за бездоганну службу рангу підполковника; отримав відповідь, що подання слід написати на місці, але в Росію так і не поїхав, у результаті чого 1754 р. був відрахований як особа, що самовільно залишила службу. Мюнхгаузен певний час сподівався домогтися вигідної відставки (яка давала, окрім престижного рангу, право на пенсію), про що свідчить клопотання до Військової колегії його двоюрідного брата — канцлера Ганноверзького князівства барона Ґерлаха-Адольфа Мюнхгаузена; однак результатів це не дало, і до кінця життя він підписувався як ротмістр російської служби. Це звання виявилося йому корисним під час Семирічної війни, коли Боденвердер захопили французи й становище офіцера союзної Франції армії позбавило Мюнхгаузена від постою та інших знегод, пов'язаних із окупацією.

Мюнхгаузен — літературний персонаж[ред. | ред. код]

Літературний образ Мюнхгаузена був неодноразово втілений вже наприкінці XVIII і початку XIX ст. Найбільш відомий варіант його пригод – книгу "Пригоди барона Мюнхгаузена" написав Р. Распе у 1786 році. Український переклад цієї книжки (за російським переказом для дітей Корнія Чуковського) здійснив Григір Тютюнник [1].

Цікаві факти[ред. | ред. код]


  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б Discogs — 2000.
  3. а б Who Named It?
  4. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.