Бартоломео Амманаті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бартоломео Амманаті
Bartolomeo Ammanati
Santi di Tito, Fabbrica del Tempio di Salomone, 1570-71, 04,2 ritratti di architetti - bartolomeo ammannati.jpg
При народженні Бартоломео Амманаті
Народження 18 липня 1511(1511-07-18)
Сеттіньяно біля Флоренції
Смерть 13 квітня 1592(1592-04-13) (80 років)
  Флоренція
Національність італієць
Громадянство Італія
Діяльність скульптор, архітектор
Напрямок маньєризм
Вчитель Баччо Бандінеллі

Бартоломео Амманаті у Вікісховищі?

Амманаті Бартоломео (італ. Bartolomeo Ammanati) (18 липня 151113 квітня 1592) — італійський скульптор і архітектор доби маньєризму. Автор планування садів Боболі біля палацу Пітті(ландшафтний архітектор).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в містечку Сеттіньяно поблизу Флоренції.

Навчався у скульптора Баччо Бандінеллі і скульптора, що став пізніше архітектором, Якопо Сансовіно. Не дивно, що і Амманаті працював в обох цих галузях. Хоча більше відомі його архітектурні споруди — оригінальні і ті, які він виконував за проектами інших архітекторів. В творчому доробку митця — праця на побудові Бібліотеки Марчіана у Венеції, на будівництві палаців в містах Лукка та Флоренція. За проектом Мікеланджело Бартоломео амманаті вибудовав найбільш чудернацькі і незвичні сходи в приміщенні Бібліотеки Лауренціана у Флоренції.

Був злученний папою римським до побудови Вілли Джулія в Римі, де реалізував проект архітектора Віньоли разом із Джорджо Вазарі. Серед значущих споруд Бартоломео Амманаті — монументальні паркові корпуси палаццо Пітті. Виступив як ландшафтний архітектор при розплануванні садів Боболі.

Працював у Флоренції, Римі, Внеції, Падуї, де виступав як майстер меморіальної пластики, створивши низку надгробків з портретними і алегоричними скульптурами. По смерті скульптора Баччо Бандінеллі виграв конкурс на продовження побудови фонтану Нептуна у Флоренції на площі Синьорії. Надав обличчю Нептуна портретні риси володаря Флоренції з роду Медічі. Працював над декоративними фігурами для фонтана десять років. його помічником і учнем цього періоду був скульптор Джованні да Болонья. Роботу над фонтаном завершив флорентійський скульптор П'єтро Такка.

Узяв шлюб з Лаурою Баттіферрі, відомою як тогочасна поетеса.

Занадто релігійний, впав у фанатизм і засудив свої ранішні скульптурні твори з оголеністю як гріховні. За заповітом передав все власне майно ордену єзуїтів.

Помер у Флоренції. Похований разом із дружиною в церкві Сан Джованіно дельї Сколопі у Флоренції.

Галерея споруд[ред. | ред. код]

Участь у побудові[ред. | ред. код]

Палаццо Будіні Гаттаі, головний фасад.
  • міст через річку Арно Санта-Триніта (Флоренція)
  • бібліотека Сан Марко (Венеція) за проектом архітектора Якопо Сансовіно, його помічник
  • церква Еремітані (Падуя)
  • вілла Джулія (Рим) за проектом архітектора Віньоли, його помічник і соавтор
  • добудова величних садових корпусів палаццо Пітті у Флоренції.
  • палаццо Будіні Гаттаі
  • палаццо Фйораванті
  • палаццо Джиньі
  • палаццо Векьяреллі (Рим)
  • Вілла Медічі, добудови (Рим)
  • фонтан Нептуна на П'яцца делла Сіньйорія у Флоренції.
  • добудови парадних сходинок в бібліотеці Лауреціана (за проектом Мікеланджело, (Флоренція).
  • Колегіум єзуїтів (Рим).

Скульптури[ред. | ред. код]

Бартоломео Амманаті. Алегорична композиція з Юноною, Музей Барджелло, Флоренція

Див. також[ред. | ред. код]


Джерела[ред. | ред. код]

  • Giovanni Baglione, Premier jour — Grégoire XIII p. 26 // Le Vite de’ Pittori, Scultori, Architetti, ed Intagliatori dal Pontificato di Gregorio XII del 1572. Fino a’ tempi de Papa Urbano VIII. Nel 1642. (італ.)