Барто Агнія Львівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Агнія Львівна Барто
Агния Львовна Барто
Агнія Барто.jpg
При народженні Гетель Ле́йбівна Во́лова
Дата народження 4 (17) лютого 1906(1906-02-17)
Місце народження Москва
Дата смерті 1 квітня 1981(1981-04-01) (75 років)
Місце смерті Москва
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Мова творів російська мова
Рід діяльності дитячий письменник
Нагороди Сталінська премія, Орден Леніна, Орден Жовтневої Революції, Орден «Знак Пошани», Ленінська премія, Премія імені Г. К. Андерсена, Орден Трудового Червоного Прапора, Медаль «За порятунок потопаючих» і Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Премії Ленінська премія Сталінська премія
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Агні́я Льві́вна Барто́ (рос. Агния Львовна Барто, *4 (17) лютого 1906(19060217), Москва — †1 квітня 1981, Москва) — російська радянська дитяча поетеса, прозаїк, драматург.

Дитяча поетеса Агнія Барто народилася в Москві. Навчалася в гімназії, де під впливом творчості Ахматової і Маяковського почала писати власні вірші. Паралельно з навчанням в гімназії займалася в хореографічному училищі. Справжнє ім'я письменниці — Гетель Лейбівна Волова. Змінила ім'я, коли вийшла в перший раз заміж. Чоловіком поетеси став поет Павло Барто, спільно з яким Агнія написала три вірші …

Друкувалась з 1925 року. Лаконізм, яскрава образність — характерні риси найкращих її творів («Вірші дітям», Сталінська премія, 1950).

Автор декількох кіносценаріїв (картини «Підкидьок» (1939), «Слон і мотузочок» (1945), «Альоша Птіцин виробляє характер» (1953), «Шукаю людину» (1973, за однойменною книгою та по циклу радіопередач А. Барто на Радіо «Маяк» — про пошуки людей, які загубилися під час Великої Вітчизняної війни), а також до українського фільму «Справжній товариш» (1936, реж. Л. Бодик, А. Окунчиков).

Працювала в редакційній раді Детгиз і журналу «Мурзилка». Була головою секції дитячих письменників Москви.[1]

Твори Барто видані в українських перекладах Наталі Забіли, Оксани Іваненко, Марії Пригари, Грицька Бойка.

Див. також[ред.ред. код]

  • 2279 Барто — астероїд, названий на честь поетеси[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Барто Агнія Львівна (dic.academic.ru) (рос.)
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.