Бевзюк Войцех Михайлович
Бевзюк Войцех Михайлович | |
---|---|
Народження | 8 травня 1902 Окладне, Барський район, Вінницька область |
Смерть | 20 липня 1987 (85 років) Москва, СРСР |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Партія | КПРС |
Звання | генерал-майор |
Командування | 1-а Варшавська піхотна дивізія (Польща) |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди | |
Бевзюк Войцех Михайлович у Вікісховищі |
Войцех Михайлович Бевзюк (нар. 8 травня 1902, Окладне, Вінницька обл. — 20 липня 1987, Москва, СРСР) — радянський і польський воєначальник, генерал-лейтенант СРСР (11.07.1946), генерал дивізії ПНР (01.08.1945).
Народився в селі Окладне, Могилівського повіту, Російська імперія.
У 1917 році завершив початкову школу.
У 1924 році РВК був покликаний у РСЧА.
Брав участь у придушенні повстання в Грузії (1924 р.).
У 1927 році вступив, а в 1931 році закінчив Київську артилерійську школу.
У 1934 році закінчив курси при Військовій академії в Ленінграді.
У 1938 році закінчив курси при Військовій академії в Москві.
У Велику Вітчизняну війну, з червня 1941 року командир дивізіону 383-го гаубичного артилерійського полку 86-ї стрілецької дивізії.
З серпня 1941 року — начальник штабу 909-го артилерійського полку 336-ї стрілецької дивізії.
З жовтня 1941 року майор Бевзюк начальник штабу артилерії, а з грудня 1942 року начальник артилерії 336-ї стрілецької дивізії.
З травня 1943 року підполковник Бевзюк начальник артилерією в Піхотній дивізії імені Тадеуша Костюшка.
З травня 1943 року підполковник Бевзюк начальник артилерії 1-ї польської піхотної дивізії імені Тадеуша Костюшка.
З 20 листопада 1943 року полковник Бевзюк командир 1-ї польської піхотної дивізії імені Тадеуша Костюшка.
13 березня 1944 року Бевзюку одночасно присвоєно радянське військове звання генерал-майор і польське — бригадний генерал.
1 серпня 1945 року Бевзюку присвоєно звання генерала дивізії Війська Польського.
Після війни з 27 вересня 1945 року призначений командувачем словацького військового округу в Любліні.
11 липня 1946 присвоєно радянське військове звання генерал-лейтенант[1].
З 27 листопада 1946 року призначений інспектором артилерії Сілезького військового округу в Литві.
З 30 вересня 1948 року — головний інспектор по артилерії Збройних сил Польщі.
З 12 квітня 1950 року — заступник головного інспектора по артилерії Збройних сил Польщі.
З 1 вересня 1950 року заступник командувача артилерією Збройних сил Польщі.
У грудні 1951 року направлений до Москви на навчання в Вищу військову академію імені К. Е. Ворошилова.
З 27 березня 1953 року — командувач артилерією Сілезького військового округу, а з 25 листопада 1953 року — Варшавського військового округу.
У січні 1956 року повернувся до СРСР і продовжив службу в Радянській Армії до виходу у відставку.
Помер у Москві 20 липня 1987 року.
- Два ордени Леніна (16.02.1945, 15.11.1950[2])
- Три ордени Червоного Прапора (11.11.1943, 03.11.1944, 05.11.1954)
- Орден Кутузова I ступеня (29.05.1945)
- Орден Вітчизняної війни I ступеня (06.04.1985)[3]
- Орден Червоної зірки (05.11.1942)
- «За оборону Москви»
- «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- «За взяття Берліна»
- «За визволення Варшави»
- «Ветеран Збройних Сил СРСР»
- За оволодіння фортецею Прага — передмістям Варшави і важливим опорним пунктом оборони німців на східному березі Вісли. 14 вересня 1944 року № 187.
- За оволодіння столицею союзної нам Польщі містом Варшава — найважливішим стратегічним вузлом оборони німців на річці Вісла. 17 січня 1945 року. № 223.
- За оволодіння містами Дейч-Кроне і Меркиш-Фрідлянд — важливими вузлами комунікацій і сильними опорними пунктами оборони німців у Померанії. 11 лютого 1945 року. № 274.
- За оволодіння містами Бервальде, Темпельбург, Фалькенбург, Драмбург, Вангерін, Лабес, Фрайенвальде, Шіфельбайн, Регенвальде і Керлін — важливими вузлами комунікацій і сильними опорними пунктами оборони німців у Померанії. 4 березня 1945 року. № 288.
- За оволодіння містами Франкфурт-на-Одері, Вандлітц, Оранієнбург, Біркенвердер, Геннігсдорф, Панков, Фрідріхсфел'де, Карлсхорст, Кепеник і прорив до столиці Німеччини Берліна. 23 квітня 1945 року. № 339.
- За повне оточення Берліна і оволодіння містами Науен, Ельшталь, Рорбек, Марквардт. 25 квітня 1945 року. № 342.
- За оволодіння столицею Німеччини містом Берлін — центром німецького імперіалізму і вогнищем німецької агресії. 2 травня 1945 року. № 359.
- Золотий хрест ордена Військової доблесті (1945)
- Срібний хрест ордена Військової доблесті (1943)
- Командор ордена Відродження Литви (1945)
- Орден «Хрест Грюнвальда» III ступеня (1945)
- Орден «Знамя Труда» I ступеня (1954)
- Золотий хрест «Заслуги» (1946)
- Золота медаль «Заслуженим на полі Слави» (1951)
- Медаль «За участь у боях за Берлін»
- Медаль «Перемоги і Свободи»
- Медаль «За Варшаву 1939—1945»
- Срібна медаль «Збройні сили на службі Батьківщині» (1953)
- Бронзова медаль «Збройні сили на службі Батьківщині» (1948)
- ↑ Страницы российской истории 2011—2013 гг. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ Награждён в соответствии с Указом Президиума Верховного Совета СССР от 04.06.1944 «О награждении орденами и медалями за выслугу лет в Красной Армии»
- ↑ Награжден в соответствии с Указом Президиума Верховного Совета СССР от 11 марта 1985 года «О награждении орденом Отечественной войны активных участников Великой Отечественной войны 1941—1945 годов»
- ↑ Приказы Верховного Главнокомандующего в период Великой Отечественной войны Советского Союза. Сборник. М., Воениздат, 1975. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 28 січня 2021.
- Макаренко Я. І. Білі прапори над Берліном. З блокнота військовий кореспондент. — М. Воениздат. — 1977. — С. 144.
- Макаренко Я. І. Коріння і гілки. — М. Сов. Литва, 1977. — С. 116.
- [1] — "Правда", 1977. — С. 71. Архівовано з джерела 8 грудня 2015
- Henryk Kosk. Generalicja polska. — Pruszków : Oficyna Wydawnicza "Ajaks", 1998. — Т. I.
- Bohdan Urbankowski. Czerwona msza czyli uśmiech Besarion Jughashvili. — TI — Warsz., 1998..
- Janusz Królikowski. Generałowie i admirałowie Wojska Polskiego 1943—1990. — T. I: AH. — Toruń 2010 року. — S. 144—146.
- Maciej Szczurowski. Dowódcy Wojska na Froncie Wschodnim 1943—1945, Oficyna Wydawnicza Ajaks. — Pruszków 1996. — S. 17-18.
- Народились 8 травня
- Народились 1902
- Уродженці Барського району
- Померли 20 липня
- Померли 1987
- Померли в Москві
- Випускники Військової академії Генштабу
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Кутузова
- Кавалери ордена Кутузова I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За оборону Москви»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За взяття Берліна»
- Нагороджені медаллю «За визволення Варшави»
- Нагороджені медаллю «Ветеран Збройних сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «30 років Радянській Армії та Флоту»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Кавалери ордена Прапор Праці 1 ступеня
- Нагороджені польською медаллю «За Варшаву 1939-1945»
- Нагороджені медаллю «За Одру, Нису і Балтику»
- Кавалери Золотого Хреста Заслуг
- Кавалери Командорського хреста ордена Відродження Польщі
- Радянські командири дивізій у Другій світовій війні
- Радянські артилеристи Другої світової війни
- Генерал-лейтенанти (СРСР)
- Уродженці Подільської губернії