Березовський Григорій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Березовський Григорій Андрійович
Народився 4 (16) липня 1878(1878-07-16)
Катеринослав
Помер 1952(1952)
с.  Підлісці Кременецького району Тернопільської області
Національність українець
Діяльність актор, режисер
Роки діяльності 1906-1920 в театрі Миколи Садовського
Дружина Марфа Марченко (Березовська)

Березовський Григорій Андрійович (* 4 (16) липня 1878(18780716), Катеринослав — † 1952, с.  Підлісці Кременецького району Тернопільської області). Український актор, режисер, театральний діяч. Виступав у Театрі Миколи Садовського.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 19061920 працював у театрі Миколи Садовського, куди прийшов з катеринославських залізничників-аматорів.[1]

У січні 1919 року залишився вірним Миколі Садовському[1] і разом з більшістю трупи його театру виїхав до Вінниці, згодом у Кам'янець-Подільський. З найбільш відданими Садовському акторами наприкінці березня 1920 перебрався на Галичину, в той час як частина трупи розлучилась з театром.[2]

Після виступів у Львові Григорій і Марфа Березовські починають працювати в Українському незалежному театрі товариства «Українська бесіда». Їх професіоналізм великою мірою визначає стилістику подальших вистав театру. Г. Березовський не тільки грав, а й здійснював акторську режисуру частини побутового репертуару, зокрема драми В. Винниченка «Молода кров».[3]

Артист Перемишльського українського драматичного театру ім. І. Франка (1921—22), Руського театру товариства «Просвіта» в Ужгороді (1922-23).[4] Працював у трупі Миколи Орла-Степняка в Дрогобичі (1923–24).[5]

Разом із дружиною вів драматичний гурток товариства «Просвіта» в Кременці (19271939). Отримавши посаду режисера-інструктора при цьому товаристві, Г. Березовський прикладав багато зусиль для розвитку театрально-аматорської справи в селах.[6]

Технік-механік за фахом, завідував у театрах електроосвітлювальною частиною. Винайшов і вперше застосував у виставах багато оригінальних світлових ефектів.[4]

Ролі[ред. | ред. код]

Добре знаючи єврейський побут і мову, він прекрасно грав характерні ролі євреїв.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Василько В. С. Микола Садовський та його театр. — К.: — 1962. — с. 116, 190
  2. Оксана Палій. Український драматичний театр у Ромнах (1918–1925) // Театральне мистецтво. — с. 58-59
  3. Боньковська Олена Олегівна. Народний театр Товариства «Українська бесіда» у Львові: завершальний період діяльності (1918–1924).— К.: 2002. — с. 10
  4. а б в Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02
  5. Березовський Григорій Андрійовичesu.com.ua
  6. Ірина Ткачук. Театрально-аматорська діяльність кременецької «Просвіти» (1919–1939) // Наукові записки: Серія «Історія». с. 157
  7. Леся Овчієва. Сценічне втілення «Украденого щастя» І. Я. Франка у трупі під орудою П. К. Саксаганського і М. К. Садовського за участю І. К. Карпенка-Карого та Київському театрі Миколи Садовського // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. с. 47.

Джерела[ред. | ред. код]