Берестовенко Михайло Порфирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Порфирович Берестовенко
Берестовенко Михайло Порфирович.jpg
Народження 19 жовтня 1921(1921-10-19)
Бузова
Смерть 5 липня 1979(1979-07-05) (57 років)
Вільнюс
Поховання цвинтар «Антакалніо»
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1941–1961
Звання CCCP army Rank podpolkovnik infobox.svg Підполковник
Формування 272-га стрілецька дивізія
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»

Миха́йло Порфи́рович Берестове́нко (нар. 19 жовтня 1921(19211019) — пом. 5 липня 1979) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир взводу роти автоматників 1062-го стрілецького полку 273-ї стрілецької дивізії (7-ма армія, Карельський фронт), лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 жовтня 1921 року в селі Бузова (нині Компаніївський район Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. Навчання почав у школі села Лозуватка. З 1930 року разом з родиною переїхав до міста Харовська Вологодської області, де закінчив 4 класи семирічки. Трудову діяльність розпочав на залізниці, згодом — на міському радіовузлі та слюсарем на лісозаводі «Музлісдерев». Член ВЛКСМ з 1940 року.

До лав РСЧА призваний у травні 1941 року. Учасник німецько-радянської війни з серпня 1941 року. У квітні 1942 року закінчив курси молодших лейтенантів. Воював на Карельському фронті.

Особливо відзначився влітку 1944 року. 21 червня під час прориву сильно укріпленої фінської оборони на річці Свір в районі Лодійного Поля його взвод першим під артилерійським вогнем супротивника ворсував Свір і повів бій за плацдарм. Вогнем автоматів і ручними гранатами було знищено 4 вогневі точки ворога, а особисто лейтенант Берестовенко закидав гранатами ДЗОТ, знищивши в ньому обслугу станкового кулемета. Бойове завдання командування було виконано успішно. 23 червня під час бою за опорний пункт на дефіле Сармягського болота вміло командував взводом, двічі водив його в атаку на ворога, отримав поранення, але поле бою не залишив. 1 липня при спробі оточення супротивником полку, знищив ворожу групу.

Член ВКП(б) з 1944 року. Війну закінчив командиром роти автоматників. Учасник Параду Перемоги на Красній площі в Москві 24 червня 1945 року в складі зведеного полку Карельського фронту.

По закінченні війни продовжував військову службу в Збройних Силах СРСР. 1961 року підполковник М. П. Берестовенко вийшов у запас. Мешкав у Вільнюсі (Литва), де з 1972 року працював заступником секретаря парткому заводу. Помер 5 липня 1979 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 липня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, лейтенантові Берестовенку Михайлу Порфировичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3821).

Також був нагороджений орденами Жовтневої Революції, Червоної Зірки і медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 43-45.

Посилання[ред. | ред. код]