Берестовенко Михайло Порфирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Порфирович Берестовенко
Народження 19 жовтня 1921(1921-10-19)
Бузова
Смерть 5 липня 1979(1979-07-05) (57 років)
Вільнюс
Поховання Цвинтар Антакалніса
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1941–1961
Звання  Підполковник
Формування 272-га стрілецька дивізія
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Миха́йло Порфи́рович Берестове́нко (нар. 19 жовтня 1921(19211019) — пом. 5 липня 1979) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир взводу роти автоматників 1062-го стрілецького полку 273-ї стрілецької дивізії (7-ма армія, Карельський фронт), лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 жовтня 1921 року в селі Бузова (нині Компаніївський район Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. Навчання почав у школі села Лозуватка. З 1930 року разом з родиною переїхав до міста Харовська Вологодської області, де закінчив 4 класи семирічки. Трудову діяльність розпочав на залізниці, згодом — на міському радіовузлі та слюсарем на лісозаводі «Музлісдерев». Член ВЛКСМ з 1940 року.

До лав РСЧА призваний у травні 1941 року. Учасник німецько-радянської війни з серпня 1941 року. У квітні 1942 року закінчив курси молодших лейтенантів. Воював на Карельському фронті.

Особливо відзначився влітку 1944 року. 21 червня під час прориву сильно укріпленої фінської оборони на річці Свір в районі Лодійного Поля його взвод першим під артилерійським вогнем супротивника ворсував Свір і повів бій за плацдарм. Вогнем автоматів і ручними гранатами було знищено 4 вогневі точки ворога, а особисто лейтенант Берестовенко закидав гранатами ДЗОТ, знищивши в ньому обслугу станкового кулемета. Бойове завдання командування було виконано успішно. 23 червня під час бою за опорний пункт на дефіле Сармягського болота вміло командував взводом, двічі водив його в атаку на ворога, отримав поранення, але поле бою не залишив. 1 липня при спробі оточення супротивником полку, знищив ворожу групу.

Член ВКП(б) з 1944 року. Війну закінчив командиром роти автоматників. Учасник Параду Перемоги на Красній площі в Москві 24 червня 1945 року в складі зведеного полку Карельського фронту.

По закінченні війни продовжував військову службу в Збройних Силах СРСР. 1961 року підполковник М. П. Берестовенко вийшов у запас. Мешкав у Вільнюсі (Литва), де з 1972 року працював заступником секретаря парткому заводу. Помер 5 липня 1979 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 липня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, лейтенантові Берестовенку Михайлу Порфировичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3821).

Також був нагороджений орденами Жовтневої Революції, Червоної Зірки і медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 43-45.

Посилання[ред. | ред. код]