Берестянка бліда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Берестянка бліда
Hippolais pallida Akko Israel 2.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Кропив'янкові (Sylviidae)
Рід: Берестянка (Hippolais)
Вид: Берестянка бліда
Біноміальна назва
Hippolais pallida
(Ehrenberg, 1833)
Синоніми
Iduna pallida (Hemprich & Ehrenberg, 1833)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hippolais pallida
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Hippolais pallida
ITIS logo.svg ITIS: 916790
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1110376

Берестя́нка бліда (Hippolais pallida) — птах родини кропив'янкових. Поширена головним чином у субтропічному поясі Євразії. В Україні — гніздовий, перелітний вид.

Опис[ред.ред. код]

Морфологічні ознаки[ред.ред. код]

Птах менший за горобця. Маса тіла 10-13 г, довжина тіла близько 13 см. Верх бурувато-сірий; низ білуватий; махові і стернові пера бурі, зі світлою облямівкою; дзьоб зверху буруватий, знизу світло-вохристий; ноги сірі.

Від очеретянок відрізняється однотонним бурувато-сірим верхом, від звичайної берестянки — відсутністю жовтого кольору в оперенні; від малої берестянки за зовнішнім виглядом відрізнити дуже складно, відрізняється лише піснею.[1]

Звуки[ред.ред. код]

Пісня нагадує пісню ставкової очеретянки, але монотонніша; поклик — коротке «чек».

Мінливість[ред.ред. код]

Мінливість проявляється у варіюванні відтінків забарвлення верхньої сторони тіла, загальних розмірів і розмірів дзьоба.[2]

Виділяють 5 підвидів: H. p. alulensis (Ash, D. J. Pearson & Bensch, 2005), H. p. elaeica (A. Lindermayer, 1843), H. p. laeneni (Niethammer, 1955), H. p. pallida (Hemprich & Ehrenberg, 1833), H. p. reiseri (Hilgert, 1908).

Поширення[ред.ред. код]

Берестянка бліда гніздиться в Північній Африці, на південному сході Європи, на частині Аравійського півострова та в Центральній Азії. Райони зимівель розташовані в Африці на південь від Сахари.[3]

В Україні поширена в придунайському регіоні[1].

Чисельність[ред.ред. код]

Розмір світової популяції точно не відомий, орієнтовно його оцінюють у 21,7—43,6 млн дорослих особин[3]. В Європі гніздиться 3,26—6,56 млн пар, що становить близько 30 % світової популяції. Чисельність є стабільною.[4]

Місця існування[ред.ред. код]

Птахи віддають перевагу заростям дерев і високих кущів у різноманітних біотопах: садах, парках, прирічкових лісах, вздовж озер, часто серед тополь (Populus), також у посадках молодих сосен (Pinus). Вид також знайдено серед заростей дуба (Quercus), троянд (Rosa), жарновця (Cytisus), акації (Acacia) тощо.[3] Берестянка бліда тяжіє до місцин із присутністю будь-якої високої рослинності, часто поблизу водойм, завжди у фрагментованих заростях дерев, а не в дрімучих лісах. Іноді може оселятись поблизу людських поселень.

На півдні України зустрічається головним чином серед заростей маслинки (лоху) у приморських районах[1].

Річний цикл[ред.ред. код]

Яйця в оологічній колекції

Період гніздування триває протягом травня — червня. Під час шлюбного періоду співаючий самець злітає під кутом вгору, після чого по похилій траекторії спускається донизу. Гніздо подібне до звичайної берестянки — міцна чашоподібна споруда з рослинних стебел та голок, облицьована рослинним пухом. Гніздо розміщується в розгалудженні гілки на висоті 0,5—2 м від землі, часто на тамариксі. Кладка складається з 3-5 яєць. Пташенята вилуплюються за 11-13 днів. Насиджує виключно самка, але годують малюків обидвоє батьків. Виліт з гнізда за 11-15 днів після появи на світ. На півночі ареалу одна кладка за сезон, на півдні — дві. В останньому випадку молоді птахи стають самостійними в серпні.

Північні популяції є перелітними дальніми мігрантами — зимують в Африці та локально на південному заході Аравійського півострова. Берестянки, що гніздяться на Півночі Африки, зиму проводять на південь від Сахари або в Судані та Еритреї. Південні популяції, ймовірно, осілі або здійснюють переміщення на невеликі відстані.[3]

Живлення[ред.ред. код]

Раціон складається головним чином з безхребетних (комахи, павуки), яких птахи збирають з листя та гілок у кронах дерев. Наприкінці літа також споживають деякі фрукти.

Охорона[ред.ред. код]

Берестянку бліду занесено до Додатку ІІ Боннської конвенції та Додатку ІІ Бернської конвенції. Для збереження популяції необхідно підтримувати традиційне сільське господарство з низьким рівнем інтенсивності, а також зберігати місця існування.[3]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б в Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
  2. Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — ISBN 5-02-005300-7.
  3. а б в г д BirdLife International. 2017. Iduna pallida. (amended version published in 2016) The IUCN Red List of Threatened Species 2017: e.T22734747A111153455. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2017-1.RLTS.T22734747A111153455.en. Downloaded on 10 August 2017
  4. Josep del Hoyo, Andrew Elliott, David A Christie. Handbook of the Birds of the World. - Volume 11: Old World Flycatchers to Old World Warblers. — Lynx Edicions, 2006. — 800 с. — ISBN 849655306X.