Крістіан Ґоттфрід Ернберг

Крістіан Ґоттфрід Ернберг
нім. Christian Gottfried Ehrenberg
Народився	19 квітня 1795(1795-04-19) Деліч
Помер	27 червня 1856(1856-06-27) (61 рік) Берлін
Поховання	Цвинтар Святої Марії та Святого Миколая у Берліні[d] :
Місце проживання	Німеччина
Громадянство (підданство)	Німеччина
Діяльність	біолог, палеонтолог, зоолог, натураліст, ботанік, викладач університету, міколог, ентомолог, анатом, фіколог, орнітолог, мандрівник-дослідник
Alma mater	Гумбольдтський університет Берліна і Лейпцизький університет
Сфера інтересів	Мікроскопія, зоологія, геологія
Заклад	Університет Фрідріха-Вільгельма[d] і Гумбольдтський університет Берліна
Член	Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Національна академія наук Італії[d], Паризька медична академія і Баварська академія наук
Діти	Clara Ehrenberg[d]
Нагороди	Медаль Левенгука, Медаль Волластона
Крістіан Ґоттфрід Ернберг у Вікісховищі?

Ehrenb. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Крістіан Ґоттфрід Ернберг. Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Крістіа́н Ґо́ттфрід Е́рнберг (19 квітня 1795 — 27 червня 1876) — німецький натураліст, зоолог, порівняльний анатом, геолог та мікроскопіст, був одним з найзнаменитіших та найпродуктивніших науковців свого часу.

Перші роботи

Син судді, Крістіан Готтфрід Ернберг народився у місті Деліч, біля Лейпцига. Спочатку він вивчав теологію, згодом медицину та природничі науки у Берліні та став другом знаменитого мандрівника Александера фон Гумбольдта. У 1818 році він захистив дисертацію про гриби, Sylvae mycologicae Berolinenses.

У 1820—1825 роках, під час наукової експедиції на Близький Схід із своїм другом Вільгельмом Гемпріхом, він зібрав тисячі зразків рослин та тварин. Він досліджував частини Єгипту, Лівійської пустелі, Долину Нілу та північне узбережжя Червоного моря, де він провів вивчення коралів. Згодом він відвідав частини Сирії, Аравії та Абісинії Деякі результати цих подорожей були опубліковані Гумбольдтом у 1826 році.

Після повернення, Ернберг видав декілька праць про комах на коралах та два томи роботи Symbelae physicae (1828—1834), із значною кількістю відомостей про ссавців, птахів, комах тощо. Інші спостереження були повідомлені науковим товариствам.

Дослідження мікроорганізмів

Ернберг був призначеним професором медицини у Берлінському Університеті у 1827 році. У 1829 році він супроводжував Гумбольдта у експедиції по східній Росії до кордону з Китаєм. Після повернення він почав зосереджуватися на вивченні мікроскопічних організмів, які доти не були систематично дослідженими.

Протягом приблизно 30 років Ернберг вивчав зразки води, ґрунту та гірських порід та описав тисячі нових видів, серед них відомі джгутикові організми, наприклад, евгленові водорості, війчасті організми, наприклад Paramecium aurelia та Paramecium caudatum, та багато крихітних скам'янілостей, які опублікував приблизно у 400 наукових публікаціях. Він був особливо зацікавлений в групі одноклітинних протіст, діатомей, але також він вивчав та описав багато видів радіолярій.

Ці дослідження мали відношення до матеріалів, що використовувалися для полірування та інших цілей, вони додали багато інформації про геологічне походження органічних порід, таких як крейда, та морських і прісноводих відкладень. До Ернберга не було відомо, що значна маса кам'яних порід складені з мікроскопічних форм тварин та рослин. Він також продемонстрував, що фосфоресценція моря також виникає завдяки живим організмам.

У 1837 році він став іноземним членом Лондонського королівського товариства. У 1839 році отримав Медаль Волластона, найвищу нагороду Лондонського геологічного товариства. Ернберг продовжував до пізніх років життя дослідження глибоководних морських мікроскопічних організмів та різних геологічних утворень. Помер у Берліні 27 червня 1876 року.

In memories

Spalax (Nannospalax) ehrenbergi (Nehring, 1898) — сліпак Еренберга

Посилання

• In Berlin fand er fruchtbaren Boden: Der Naturforscher Christian Gottfried Ehrenberg (1795—1876)(нім.)
• Alexander von Humboldt und Christian Gottfried Ehrenberg. Briefwechsel(нім.)

Джерела

• Martin Schlegel: Christian-Gottfried-Ehrenberg-Festschrift. ї
• Manfred Wilde, Ingrid Kästner: Der Welten Kleines auch ist wunderbar und groß und aus dem Kleinen bauen sich die Welten. Christian Gottfried Ehrenberg (1795—1876) und die Ehrenberg-Sammlung im Museum Schloß Delitzsch. In: Würzburger medizinhistorische Mitteilungen. Band 23. 2004, S. 412—417. ISSN 0177-5227.