Крістіан Ґоттфрід Ернберг
Крістіа́н Ґо́ттфрід Е́рнберг (19 квітня 1795 — 27 червня 1876) — німецький натураліст, зоолог, порівняльний анатом, геолог і мікроскопіст, був одним з найзнаменитіших і найпродуктивніших учених свого часу.
Перші роботи[ред. • ред. код]
Син судді, Крістіан Готтфрід Ернберг народився у місті Деліч, біля Лейпцига. Спочатку він навчався теології, потім медицині і природничим наукам в Берліні і став другом знаменитого мандрівника Александра фон Гумбольдта. У 1818 він захистив дисертацію про гриби, Sylvae mycologicae Berolinenses.
У 1820—1825, під час наукової експедиції на Ближній Схід із своїм другом Вільгельмом Гемпріхом, він зібрав тисячі зразків рослин і тварин. Він досліджував частини Єгипту, Лівійської пустелі, Долину Нілу і північне узбережжя Червоного моря, де він провів вивчення коралів. Згодом він навістив частини Сирії, Аравії та Абіссінії Деякі результати цих подорожей були опубліковані Гумбольдтом в 1826 році.
Після повернення, Ернбергвидав декілька робот про комах на коралах і два томи роботи Symbelae physicae (1828—1834), із значною кількостю відомостей про ссавців, птахів, комах тощо. Інші спостереження були повідомлені науковим суспільствам.
Дослідження мікроорганізмів[ред. • ред. код]
Ернбергбув призначеним професором медицини в Берлінському Університеті в 1827. У 1829 він супроводжував Гумбольдта по східної Росії до кордону з Китаєм. Після повернення він почав зосереджуватися на вивченні мікроскопічних організмів, які доти не були систематично дослідженими.
Протягом приблизно 30 років Ернберг вивчав зразки води, ґрунту, осаду, і скелі та описав тисячі нових видів, серед них відом джгутикові організми, наприклад, Евгленові водорості, ресинчкові організми, наприклад Paramecium aurelia і Paramecium caudatum, і багато крихітних скам'янілостей, які опубліковав приблизно в 400 наукових публікаціях. Він був особливо зацікавлений в групі одноклітинних протіст, діатомей, але він також вивчав і описав багато видів радіолярій.
Ці дослідження мали відношення до матеріалів, що використовувалися для поліровки та іншіх економічних цілей, вони додали багато інформації про геологічне походження органічних порід, таких як крейда, та морських і прісноводих накопичень. До Ернберга не було відомо, що значна маса кам'яних порід складена складені з мікроскопічних форм тварин та рослин. Він також продемонстрував, що фосфоресценція моря також виникає завдяки живим організмам.
Він став іноземним членом Лондонського королівського товариства у 1837 році. У 1839, він отримав Медаль Волластона, найвищу нагороду Лондонського геологічного товариства. Він продовжувався до пізніх років життя дослідження глибоководних морських мікроскопічних організмів та різних геологічних утворень. Він помер у Берліні 27 червня 1876 року.
In memories[ред. • ред. код]
Spalax (Nannospalax) ehrenbergi (Nehring, 1898) — сліпак Еренберга
