Бишево (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бишево
хорв. Biševo
Vis Bisevo satelite.gif

Карта
Географія
42°58′30″ пн. ш. 16°00′40″ сх. д. / 42.97500000002777654° пн. ш. 16.01111111113877783° сх. д. / 42.97500000002777654; 16.01111111113877783Координати: 42°58′30″ пн. ш. 16°00′40″ сх. д. / 42.97500000002777654° пн. ш. 16.01111111113877783° сх. д. / 42.97500000002777654; 16.01111111113877783
Акваторія Адріатичне море
Площа 5,91  км² 
Найвища точка 239 м
Країна
Хорватія
Регіон Сплітсько-Далматинська жупанія
Адм. одиниця Сплітсько-Далматинська жупанія
Населення 19 осіб (2001)
Бишево. Карта розташування: Хорватія
Бишево
Бишево
Бишево (Хорватія)

CMNS: Бишево у Вікісховищі

Бишево (хорв. Biševo, на чакавському діалекті — Bisovo) — вапняковий[1] острів у хорватській частині Адріатичного моря. Адміністративно належить до Сплітсько-Далматинської жупанії.

Географія[ред. | ред. код]

Площа острова — 5,91 км²; довжина — близько 5 км; розміри приблизно 4,6×2,2 км, довжина берегової лінії — 18,147 км[2]. Береги острова кам'янисті, є затоки і бухти, а також велика кількість печер. Мінімальна відстань до найближчого острова Вис становить близько 4,2 км. Найвищою точкою острова є гора Стражениця (239 метрів)[1].

У центральній частині острова є родючі землі. В північній частині ростуть сосни. Решта частина острову вкрита заростями маквісу або голими скелями. Прибережна смуга багата на рибу[3]. Рибальство та виноградарство є основними галузями економіки Бишево.

Блакитний грот

Історія[ред. | ред. код]

У 1050 році Іван Грилич із Спліта заснував на острові монастир, що простояв порожнім протягом 2 століть через небезпеку піратства. Біля руїн монастиря збереглася церква Сильвестра I[4].

Цікаві місця[ред. | ред. код]

Родзинкою острова є Блакитний грот, увійти до якого можна тільки по воді, і доступний він з 1884 року[3]. Довжина гроту — 18 метрів, глибина і висота по — по 6 метрів[1]. Висота входу в печеру — півтора метра, ширина — 2,5 метра[5]. З 10-ї до 13-ї години сонячні промені, що потрапляють у грот, відбиваються від моря і забарвлюють печеру в блакитний колір, а предмети, що знаходяться у воді, — в срібний[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Opća enciklopedija Jugoslavenskog leksikografskog zavoda. — Zagreb: 1977 Т. 1. — P. 748.
  2. Duplančić Leder, T.; Ujević, T.; Čala, M. (2004): Duljine obalne crte i površine otoka na hrvatskom dijelu Jadranskog mora određene s topografskih karata mjerila 1:25 000, Geoadria, Vol. 9, No. 1, 5-32. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 14 червня 2011. 
  3. а б в Бишево на dalmacija.net. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 14 червня 2011. 
  4. Бішево на croatiatouristcenter.com. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 14 червня 2011. 
  5. Бишево на nautic-apartments.com [Архівовано 21 січня 2007 у Wayback Machine.] (хор.)

Посилання[ред. | ред. код]