Спліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спліт
—  місто  —
Місто Спліт
хорв. Grad Split
Split Collage.jpg
Прапор
Прапор
Герб Спліт }}}
Герб
Прізвисько: Velo misto
Координати: 43°30′00″ пн. ш. 16°26′00″ сх. д. / 43.50000° пн. ш. 16.43333° сх. д. / 43.50000; 16.43333
Країна Хорватія Хорватія
Регіон Сплітсько-Далматинська жупанія
Уряд
 - Мер Іво Балдасар
Площа
 - громада 63 км²
Населення (2011) [1]
 - громада 178 102
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 21000
Телефонний код(и) 21
Веб-сайт: www.split.hr
Спліт. Карта розташування: Хорватія
Спліт
Спліт
Розташування міста на мапі Хорватії

Спліт (хорв. Split, італ. Spalato, грец. Ασπάλαθος, Aspálathos; лат. Spalatum) — місто в Хорватії з багатою більш ніж 1700-річною історією. Найбільше місто Далмації і друге за величиною місто країни після столиці — Загреба. Центр відомого курортного регіону, знаходиться в центральній частині узбережжя Адріатики між містами Задар і Дубровник. Населення 178 102 чоловік (2011).

Місто розташоване на півострові Мар'ян між затокою Каштела і Сплітським каналом біля підніжжя Мосорських гір (найвища вершина — Мосор, 1330 метрів). Сучасний Спліт — місто, що динамічно розвивається. Населення зайняте в туристичному сервісі, торгівлі, харчовій промисловості, рибальстві і рибопереробці, виноробстві, виробництві добрив, суднобудуванні, видобутку і обробці вапняку. Значне число містян працює в портах, пасажирському і вантажному транспорті.

Великий вклад у розвиток міста внесла нова сучасна автомобільна траса (А1), що пов'язала Спліт із столицею і європейськими країнами.

Основна пам'ятка міста — Палац Діоклетіана (305). У 1979 центральна історична частина м. Спліт внесена до реєстру світової спадщини ЮНЕСКО.

Транспорт[ред. | ред. код]

Спліт зв'язаний регулярним автобусним сполученням зі всіма найбільшими містами Хорватії, містами Боснії і Герцеговини і деякими європейськими столицями. Автобан А1 дозволяє легко доїхати до міста з континентальної частини країни на автомобілі. Місто зв'язане національними морськими поромними лініями з містами Рієка і Дубровник, з островами Брач, Хвар, Шолта, Віс, Корчула і Ластово; а також міжнародними поромами з італійськими містами Анкона, Венеція і Пескара. За 20 км від міста по дорозі на Трогір розташований міжнародний аеропорт, який в туристичний сезон працює в дуже напруженому режимі (935 тисяч пасажирів в 2005 році). Спліт — найпівденніша точка національної хорватської залізниці, але лінія на Спліт не електрифікована і використовується вельми слабо.

Історія[ред. | ред. код]

До 1799 року[ред. | ред. код]

Римська колонія Салона, залишки руїн якої досі можна бачити в північно-західному передмісті Спліта була столицею і економічним центром провінції Далмація. За переказами в III столітті тут народився майбутній римський імператор Діоклетіан, який правив Римом з 284 по 305 р. і увійшов в історію, як реформатор державного устрою Римської імперії та організатор одного з найжорстокіших переслідувань християн. Після зречення від влади в 305 р. він повернувся в Спліт, де вже йшло будівництво палацу для нього. Похований Діоклетіан в мавзолеї, пізніше переробленому в християнський собор.

У 639 р. Спліт зруйнували в наслідок набігу аварів, все населення міста сховалося за стінами палацу Діоклетіана. До кінця VII століття вся берегова лінія району і саме місто були заселені слов'янами. У XII столітті Спліт формально визнав над собою владу угорсько-хорватської корони, але зберігав фактичну незалежність аж до 1420 р, коли він разом з більшістю прибережних і острівних міст Далмації увійшов до складу Венеції. Втім і у складі Венеції Спліт користувався автономією. Околиці Спліту, особливо береги затоки Каштела, стали улюбленим місцем відпочинку заможних венеціанців. Багато вілл і палаци, побудованих ними, збереглися до наших днів.

У Середньовіччя Спліт став одним з головних хорватських центрів торгівлі, економіки і культури. Уродженцем Спліту був Мазко Маруліч, гуманіст і письменник, що вважається творцем хорватської національної літератури.

У 1797 р. Спліт, як і вся Далмація, був приєднаний до Австрії. Після нетривалого французького правління в 1813 р. він знову перейшов під владу австрійської корони.

ХІХ-ХХІ століття[ред. | ред. код]

Під час Першої світової війни Спліт був окупований Італією, а після війни став частиною королівства Сербів, Хорватів і Словенців (пізніше королівство Югославія).

У 1941 р. Спліт був знов окупований італійцями. У 1943 р. він був звільнений партизанами-антифашистами, проте незабаром був узятий під контроль вже німецькою армією. 26 жовтня 1944 року Спліт був остаточно звільнений партизанами від загарбників. Після війни Спліт у складі Хорватії став частиною СФРЮ.

У 1991 р., після проголошення незалежності Хорватії, в Спліті було декілька озброєних інцидентів між хорватами і розквартированими в місті частинами Югославської народної армії (ЮНА), найбільш примітним став епізод бомбардування міста югославським військовим кораблем «Спліт».

Це був єдиний випадок в історії, коли місто було атаковане кораблем, що носить його ім'я. Бомбардування, втім, не нанесло місту істотних пошкоджень, а вже в січні 1992 р. частини ЮНА остаточно покинули місто. Подальші битви громадянської війни в колишній Югославії обійшли Спліт стороною.

Населення[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 178102 осіб[1], 13 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого міста становило 167121 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

Динаміка чисельності населення міста[3]:

Населені пункти[ред. | ред. код]

Крім міста Спліт, до громади також входять:

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 16,30°C, середня максимальна – 28,69°C, а середня мінімальна – 4,01°C. Середня річна кількість опадів – 777 мм.[4][5]

Клімат міста
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 12,09 12,66 15,03 17,97 23,06 27,01 28,69 28,60 24,47 20,15 15,22 12,03
Середня температура, °C 8,05 8,63 11,01 13,94 19,00 22,99 25,82 25,73 21,61 17,27 12,36 9,17
Середній мінімум, °C 4,01 4,60 6,97 9,91 14,97 18,96 22,95 22,85 18,73 14,41 9,50 6,29
Норма опадів, мм 71 59 66 64 55 47 31 46 68 83 100 87
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 3.20 3.41 3.51 3.23 2.86 2.60 2.70 2.50 2.80 2.91 3.59 3.51
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 5538 8260 11953 16630 20588 23257 24877 21912 16215 10490 5957 4639
Джерело: [4][5]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Спліт
Історичний центр міста Спліт і палац Діоклетіана
Historical Complex of Split with the Palace of Diocletian [6]
Світова спадщина
Split 080620-133710-IMG 0968x.jpg
Спліт
43°30′36″ пн. ш. 16°27′00″ сх. д. / 43.51000000002777313° пн. ш. 16.45000000002777795771180536° сх. д. / 43.51000000002777313; 16.45000000002777795771180536
Країна Хорватія Хорватія
Тип Культурний
Критерії ii, iii, iv
Об'єкт № 97
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1979 (3 сесія)

Спліт у Вікісховищі?
  • Палац Діоклетіана — чотирикутне внутрішнє містечко, відокремлене від зовнішнього міста високими мурами. Південний мур палацу виходить на набережну, північний — до парку Штроссмайера, східний до міського ринку, а західний до Народної площі і старого міста довкола неї. Усередині палацу знаходяться:
    • Собор св. Дує (Домнія) — восьмикутний собор з високою дзвіницею, побудований у ранньому середньовіччі на місці мавзолею Діоклетіана. Святий Дує (Домній) був єпископом, закатованим у Спліті під час гонінь на християн при Діоклетіані. Вважається заступником Спліту. У соборі — вівтар з рельєфними зображеннями авторства знаменитого Юрая Далматинаца. З дзвіниці відкривається чудовий краєвид Спліту та міської гавані.
    • Перистиль — одна з небагатьох внутрішніх палацових споруд, що збереглися з римських часів. Чотирикутний зал просто неба, оточений мармуровими колонами. Римлянами він використовувався для урочистих церемоній, а в наші дні його уподобали для виступів вуличні музиканти та аматорські хори.
    • Вестибюль — круглий зал, увінчаний куполом. Вів в особисті спокої імператора, що не збереглися.
    • Храм Юпітера — римський храм, що прекрасно зберігся, перероблений у ранньому середньовіччі на християнський.
    • Фортеця Гріпе
  • Ратуша — старовинна ратуша XV століття знаходиться на Народній площі. Зараз у ній розміщений Етнографічний музей.
  • Пам'ятник Гргуру Нінському — знаходиться біля Північного входу до Діоклетіанівого палацу. Автор Іван Мештрович (1927 р.). Єпископ Гргур Нінський, що жив в X столітті, прославився боротьбою за збереження хорватської мови і культури.
  • Руїни римської Салони — знаходяться у передмісті Спліта. Збереглися великий амфітеатр, руїни храмів, палаців, вілл.

Культура, наука[ред. | ред. код]

Спорт[ред. | ред. код]

Клуби[ред. | ред. код]

Відомі особистості[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Цікавинки[ред. | ред. код]

  • Мер хорватського міста Спліт Желько Керум заборгував у міську казну майже один мільйон кун (133 тисячі євро) за оренду і комунальне обслуговування.
  • Компанія Керума Kerum також винна приблизно 20 тис. кун (2,6 тис. євро) за оренду офісів і використання іншої площі, що знаходиться у власності міста.
  • Інша компанія-боржник, що належить главі Спліта, Koteks, уклала договір про виплату боргу в 10 етапів[8]
  • 12512 Спліт — астероїд, названий на честь міста[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 06 червня 2018. 
  2. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 06 червня 2018. 
  3. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 06 червня 2018. 
  4. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  5. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
  6. * Назва в офіційному англомовному списку
  7. Дем'янова І. Васірук Михайло Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 91. — ISBN 978-966-528-318-8.
  8. http://korrespondent.net/business/economics/1276137-mer-horvatskogo-goroda-zadolzhal-kazne-133-tysyachi-evro Мэр хорватского города задолжал казне 133 тысячи евро
  9. База даних малих космічних тіл JPL: Спліт (англ.). 

Література[ред. | ред. код]

  • Комелова Г., Уханова И. Сплит. Дубровник. — М., 1976. 208 с. 50.000 экз.

Посилання[ред. | ред. код]