Блоницький Яків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Блони́цький Я́ків (27 січня (7 лютого) 1711(17110207), с. Орловець, тепер Городищенського району Черкаської області — 14 (25) квітня 1774, Київ) — український мовознавець, перекладач, педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався 17241729 у Києво-Могилянській академії, де постригся в ченці.

Згодом перебував як ієромонах у Мгарському монастирі під Лубнами. Викладав риторику у Тверській семінарії (17411743), Києво-Могилянській академії, Московській Заіконоспаській академії (17431745), для потреб якої написав «Коротку грецьку граматику».

В 17451748 за дорученням Синоду виправляв переклад Біблії (Петербург, Москва), після чого в Миколаївському монастирі (Білгород) займався перекладацькою справою.

Упродовж 17511761 жив у Зографському монастирі на Афоні, де вдосконалював знання грецької та церковнослов'янської мов, дослідив близько 40 слов'янських пам'яток, зіставивши їх із грецькими текстами.

Праці[ред. | ред. код]

Уклав словники — «Лексиконъ еллинославенскій» та «Лексиконъ славено-еллино-латинскій».

Як писав Блоницький, у двох готових частинах «Лексикона славено-еллино-латинского» було близько 50 000 реєстрових слів, а всього до нього мало увійти бл. 80 000 вокабул. Словники не були надруковані, їхня доля невідома.

На Афоні Блоницький написав і 1763 в Києві доопрацював свою книгу «Грамматіка нова стараго и славнаго Азыка славенскаго…». Рукопис пам'ятки зберігається у Центральному державному історичному архіві (Петербург).

Література[ред. | ред. код]

  • В. В. Німчук. Блоницький Яків // Українська мова : енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  • Евгений [Болховитинов]. Словарь исторический о бывших в России писателях духовного чина греко-рос. церкви, ч. 1. СПб., 1827;
  • Чистович И. А. Труды Иакова Блоницкого. «Изв. Отделения рус. яз. и словесности имп. Академии наук», 1858, т. 7, в. 1.