Чудівський монастир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Святого Олексія всередині Чудова монастиря, 1866.

Чудов монастир (рос. Чудов монастырь) — знищений 1929 року кафедральний чоловічий монастир у східній частині Кремля в Москві. Назва походить від посвячення соборного храму монастиря — на честь Чуда святого Архистратига Михаїла. Місце мученицької кончини Патріарха Гермогена і хрещення російських царів.

Монастир заснований митрополитом Олексієм в 1365 році в пам'ять про чудесне зцілення від сліпоти Тайдули — матері хана Золотої Орди Джанібека[1]. В 1483 на території монастиря була споруджена Олексіївська церква, в яку, за розпорядженням чудовського архімандрита Генадія, перенесли мощі митрополита Олексія. В 15011503 роках давню церкву Михайла Архангела змінив храм, зведений італійськими майстрами.

Тут був ув'язнений митрополит Ісидор, однак уже 15 жовтня 1441 він втік звідти. Великий князь Василій ІІ заборонив переслідувати його. Коли Ісидор був заарештований в Твері, князь Василь ІІ запропонував тверському князю Борису Олександровичу звільнити митрополита і дати йому можливість переїхати в Литву.[2]

Тихон Мединський — чернець, преподобний, святий Російської православної церкви, постригся в ченці в московському Чудовому монастирі, після чого пішов у глухі ліси між Мединю і Калугою, де оселився на березі річки Вепрейки та побудовав церква Успіння Божої Матері і засновав монастир, який отримав назву Успенського.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чудов монастырь
  2. Борисов Н.С. Русская церковь в политической борьбе ХИѴ-ХѴ веков. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1986. - С. 143; Большой А. Ордена. Из летописи христианской Украины. - М.: Миссионер, 1999. - Т. 3. - С. 88-89; Афанасий К. История Украинской церкви. - М.: НПП "Тра 3 нсинтех", 1992. - С. 56.