Бойлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Boiler and Cylinder.jpg

Бо́йлер (англ. boiler — котел, кип'ятильник) — теплообмінний апарат для підігрівання води парою або гарячою водою в системах теплопостачання й гарячого водопостачання, наприклад при тепловому діянні на нафтовий поклад. Бойлер може бути вбудованим в котел або стояти окремо.

Бойлери застосовують на теплоелектроцентралях для нагрівання води до 150 °C, яку використовують для теплофікації.

Побутовий бойлер підігріває воду до температури, вищої за комфортну для використання в побуті, тому забезпечує більше теплої води, ніж його об'єм. Об'єм води на виході, окрім об'єму гарячої води з бойлера, включає об'єм холодної води із системи водопостачання, яка знижує температуру води на виході змішувача до прийнятної. Об'єм холодної води можна визначити, якщо поділити різницю між температурою води в бойлері та на виході на різницю між температурою холодної води та води на виході та помножити результат ділення на об'єм бойлера.[1]

Для нагрівання води може використовуватись електроенергія або енергія згоряння палива. В побутовому значенні бойлером називають водонагрівачі накопичувального типу, в яких постійно зберігається робочий об'єм нагрітої води. Пристрої накопичувального типу потребують меншої потужності джерел енергії, оскільки нагрівання відбувається на протязі довгого часу. В Україні широко розповсюджені електричні та твердопаливні бойлери, накопичувальні нагрівачі на природньому газі[2] використовуються значно рідше.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]