Бокотей Андрій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бокотей Андрій
Andriy bokotey.jpg
Народження 21 березня 1938(1938-03-21) (81 рік)
с. Брід
Національність Українець
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Навчання Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Діяльність художник
Член Спілка художників СРСР
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Народний художник України — 1992 Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2007
Сайт www.bokotey.com

Андрі́й Андрі́йович Бокоте́й (Нар. 21 березня 1938, село Брід, Іршавського району Закарпатської області) — український художник, один з піонерів Міжнародного руху студійного скла на теренах СРСР, керівник Західного регіонального науково-мистецького центру Національної академії мистецтв України, ректор Львівської національної академії мистецтв (2000-2015), дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2000). Народний художник України. Професор. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2000). Засновник і голова оргкомітету десяти Міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові (1989-2016).

Біографія[ред. | ред. код]

Андрій Бокотей народився у селі Брід Іршавського району Закарпатської області. Художню освіту здобув у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва на кафедрі художньої кераміки. Навчався у Романа Сельського, Карла Звіринського, Данила Довбошинського, Дмитра Крвавича. У 1965 році, після закінчення навчання, почав викладати на кафедрі де навчався. На початку свого творчого шляху працював у галузі художньої кераміки, художнього скла та живописі. У 1970 році стає членом Спілки художників України.[1]
У 1981 у Ленінграді на виставці «Скло, образ, простір» представляв Україну.[1]
У 19911992 роках очолює Львівську організацію Спілки художників України[2]
У 1994 році Андрій Бокотей отримав звання професора та очолив кафедру художнього скла.
З 1996 року проректор з навчальної роботи, а у 2000 року отримує призначення на посаду ректора.[2]

З 1 липня 2015 р. за власним бажанням звільнився з посади ректора Львівської національної академії мистецтв. Цього ж місяця очолив новостворений Західний регіональний центр Національної академії мистецтв України.

Родина[ред. | ред. код]

Батько Андрій Леонтійович (1909—1992) — греко-католицький священик; мати Марія Миколаївна (1912—1996) — музикант; дружина Ореста Михайлівна (1947—2014) — економіст, головний бухгалтер Львівського державного техніко-економічного коледжу. Має двох синів. Старший — Андрій Бокотей (1966), орнітолог, старший науковий співробітник, завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України. Менший син Михайло Бокотей (1976) працював у МЗС, на дипломатичних посадах у Посольстві України в Республіці Польща, сьогодні очолює Музей скла у Львові та кафедру художнього скла Львівської національної академії мистецтв.

Персональні виставки[ред. | ред. код]

Андрій Бокотей, "На виставку". Гутне скло, 2010 р.
Андрій Бокотей, "Сон". Гутне скло, 2013 р.

Роботи[ред. | ред. код]

  • Набір посуду (1968). Керамічні об'єми мають чотиригранну форму. Центральним елементом ансамблю є високий штоф. У декоруванні роботи використано спосіб часткового поливання поливою. Основне тло має матову охристо-червону поверхню з окремими елементами декорованими коричневою пливою.[4]
    Андрій Бокотей, "Приборкувач". Гутне скло, 2015 р.
    Андрій Бокотей, "До предків". Гутне скло, 2016
  • Набір для напоїв (1968). У роботі поєднано два простих об'єми основана циліндрична форма поєднана з квадратною горловиною. Декор нагадує рустовані стіни.[5]
  • Керамічне облицювання для ресторану «Львів». Робота виконана у співавторстві з Зеновієм Флінтою та Василем Кондратюком.[6]
  • Модульна решітка для зимового саду санаторію «Південний» у Трускавці (1979). Виконана у співавторстві з Зеновієм Флінтою та Василем Кондратюком.[7]
  • «Метаморфози» (1975)
  • «Генрі Муру присвячується» (1973).[3]
  • «Чумацький шлях» (1978).[3]
  • «Всесвіт» (19781980).[3]
  • Об'ємно-просторова композиція для центрального залу Львівського автовокзалу (1980).[3]
  • «Гуцульські мадонни» (1981).[2][3]
  • «Козак Мамай» (1983)
  • «Екос-2» (1988)
  • «Іграшки для дорослих» (1990).[2]
  • «Проти течі» (1990).[3]
  • «Рівновага» (1994).[3]
  • «Апокаліпсис» (1996).
  • «Мойсей» (2003)[2]
  • Пласти серії «Пейзажні композиції» (2008). Робота виконана у кольоровому склі у гутній техніці.[2]
  • Серія декоративних пластів «Пейзажі» (2010). Робота виконана у кольоровому склі у гутній техніці.[2]
  • «Фігура на возі» (2011) Скло, дерево, авторська техніка.[8]
  • «Сидяча фігура»[2]
  • Пласти серії «Венеціанська нитка» (2011.) Робота виконана у кольоровому склі у гутній техніці.[2]
  • «Кінь та вершник на візку»[2]
  • «Медитації»[2]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Бокотей Андрій Андрійович // Львівська національна академія мистецтв. — Київ: Логос, 2010. — С. 24.
  2. а б в г д е ж и к л м н Бокотей Андрій Андрійович // Львівська…. — С. 25.
  3. а б в г д е ж и к л м н п Бокотей Андрій Андрійович // Енциклопедія сучасної України / Нац. акад. наук України, Наук. т-во ім. Шевченка, Координац. бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — Київ: 2004. — Т. 3: — С. 215. — ISBN 966-02-2682-9
  4. Голубець О. М. Львівська кераміка. — Київ: Наукова думка, 1991. — С. 21.
  5. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 32.
  6. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 96.
  7. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 107.
  8. Бокотей Андрій Андрійович // Львівська… — С. 26.
  9. http://www.kozlonyok.hu/nkonline/MKPDF/hiteles/MK18055.pdf.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №338/2016 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (en). Процитовано 2017-01-22. 
  11. Указ Президента України № 148/2013 від 21 березня 2013 року «Про нагородження А.Бокотея орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 26 січень 2014. Процитовано 21 березень 2013. 
  12. Legislacji, Rządowe Centrum. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 8 - Monitor Polski. monitorpolski.gov.pl (pl-PL). Процитовано 2018-05-30. 
  13. Указ Президента України № 21/2007 від 18 січня 2007 року «Про відзначення державними нагородами України»
  14. Указ Президента України № 209/2002 від 5 березня 2002 року «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»

Джерела[ред. | ред. код]