Бокотей Андрій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Бокотей Андрій
Andriy bokotey.jpg
Народження 21 березня 1938(1938-03-21) (80 років)
с. Брід
Національність Українець
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Навчання Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Діяльність художник
Член Спілка художників СРСР
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Народний художник України — 1992 Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2007
Сайт www.bokotey.com

Андрі́й Андрі́йович Бокоте́й (Нар. 21 березня 1938, село Брід, Іршавського району Закарпатської області) — український художник, один з піонерів Міжнародного руху студійного скла на теренах СРСР, керівник Західного регіонального науково-мистецького центру Національної академії мистецтв України, ректор Львівської національної академії мистецтв (2000-2015), дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2000). Народний художник України. Професор. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2000). Засновник і голова оргкомітету десяти Міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові (1989-2016).

Біографія[ред.ред. код]

Андрій Бокотей народився у селі Брід Іршавського району Закарпатської області. Художню освіту здобув у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва на кафедрі художньої кераміки. Навчався у Романа Сельського, Карла Звіринського, Данила Довбошинського, Дмитра Крвавича. У 1965 році, після закінчення навчання, почав викладати на кафедрі де навчався. На початку свого творчого шляху працював у галузі художньої кераміки, художнього скла та живописі. У 1970 році стає членом Спілки художників України.[1]
У 1981 у Ленінграді на виставці «Скло, образ, простір» представляв Україну.[1]
У 19911992 роках очолює Львівську організацію Спілки художників України[2]
У 1994 році Андрій Бокотей отримав звання професора та очолив кафедру художнього скла.
З 1996 року проректор з навчальної роботи, а у 2000 року отримує призначення на посаду ректора.[2]

З 1 липня 2015 р. за власним бажанням звільнився з посади ректора Львівської національної академії мистецтв. Цього ж місяця очолив новостворений Західний регіональний центр Національної академії мистецтв України.

Родина[ред.ред. код]

Батько Андрій Леонтійович (1909—1992) — греко-католицький священик; мати Марія Миколаївна (1912—1996) — музикант; дружина Ореста Михайлівна (1947—2014) — економіст, головний бухгалтер Львівського державного техніко-економічного коледжу. Має двох синів. Старший — Андрій Бокотей (1966), орнітолог, старший науковий співробітник, завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України. Менший син Михайло (1976) працював у МЗС, на дипломатичних посадах у Посольстві України в Республіці Польща, сьогодні очолює Музей скла у Львові та викладає у Львівській національній академії мистецтв.

Персональні виставки[ред.ред. код]

Андрій Бокотей, "На виставку". Гутне скло, 2010 р.
Андрій Бокотей, "Сон". Гутне скло, 2013 р.

Роботи[ред.ред. код]

  • Набір посуду (1968). Керамічні об'єми мають чотиригранну форму. Центральним елементом ансамблю є високий штоф. У декоруванні роботи використано спосіб часткового поливання поливою. Основне тло має матову охристо-червону поверхню з окремими елементами декорованими коричневою пливою.[4]
    Андрій Бокотей, "Приборкувач". Гутне скло, 2015 р.
    Андрій Бокотей, "До предків". Гутне скло, 2016
  • Набір для напоїв (1968). У роботі поєднано два простих об'єми основана циліндрична форма поєднана з квадратною горловиною. Декор нагадує рустовані стіни.[5]
  • Керамічне облицювання для ресторану «Львів». Робота виконана у співавторстві з Зеновієм Флінтою та Василем Кондратюком.[6]
  • Модульна решітка для зимового саду санаторію «Південний» у Трускавці (1979). Виконана у співавторстві з Зеновієм Флінтою та Василем Кондратюком.[7]
  • «Метаморфози» (1975)
  • «Генрі Муру присвячується» (1973).[3]
  • «Чумацький шлях» (1978).[3]
  • «Всесвіт» (19781980).[3]
  • Об'ємно-просторова композиція для центрального залу Львівського автовокзалу (1980).[3]
  • «Гуцульські мадонни» (1981).[2][3]
  • «Козак Мамай» (1983)
  • «Екос-2» (1988)
  • «Іграшки для дорослих» (1990).[2]
  • «Проти течі» (1990).[3]
  • «Рівновага» (1994).[3]
  • «Апокаліпсис» (1996).
  • «Мойсей» (2003)[2]
  • Пласти серії «Пейзажні композиції» (2008). Робота виконана у кольоровому склі у гутній техніці.[2]
  • Серія декоративних пластів «Пейзажі» (2010). Робота виконана у кольоровому склі у гутній техніці.[2]
  • «Фігура на возі» (2011) Скло, дерево, авторська техніка.[8]
  • «Сидяча фігура»[2]
  • Пласти серії «Венеціанська нитка» (2011.) Робота виконана у кольоровому склі у гутній техніці.[2]
  • «Кінь та вершник на візку»[2]
  • «Медитації»[2]

Державні нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Бокотей Андрій Андрійович // Львівська національна академія мистецтв. — Київ: Логос, 2010. — С. 24.
  2. а б в г д е ж и к л м н Бокотей Андрій Андрійович // Львівська…. — С. 25.
  3. а б в г д е ж и к л м н п Бокотей Андрій Андрійович // Енциклопедія сучасної України / Нац. акад. наук України, Наук. т-во ім. Шевченка, Координац. бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — Київ: 2004. — Т. 3: — С. 215. — ISBN 966-02-2682-9
  4. Голубець О. М. Львівська кераміка. — Київ: Наукова думка, 1991. — С. 21.
  5. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 32.
  6. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 96.
  7. Голубець О. М. Львівська кераміка… — С. 107.
  8. Бокотей Андрій Андрійович // Львівська… — С. 26.
  9. http://www.kozlonyok.hu/nkonline/MKPDF/hiteles/MK18055.pdf.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №338/2016 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (en). Процитовано 2017-01-22. 
  11. Указ Президента України № 148/2013 від 21 березня 2013 року «Про нагородження А.Бокотея орденом князя Ярослава Мудрого»
  12. Legislacji, Rządowe Centrum. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 8 - Monitor Polski. monitorpolski.gov.pl (pl-PL). Процитовано 2018-05-30. 
  13. Указ Президента України № 21/2007 від 18 січня 2007 року «Про відзначення державними нагородами України»
  14. Указ Президента України № 209/2002 від 5 березня 2002 року «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»

Джерела[ред.ред. код]