Бордетели

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бордетели
Bordetella bronchiseptica — один з представників бордетел
Bordetella bronchiseptica — один з представників бордетел
Біологічна класифікація
Царство: Бактерії
Відділ: Протеобактерії
Клас: Бета-протеобактерії
Ряд: Burkholderiales
Родина: Alcaligenaceae
Рід: Bordetella (Бордетели)
Вид: * Bordetella avium
Біноміальна назва
Bordetella
Moreno-López 1952
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Bordetella
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Bordetella
EOL logo.svg EOL: 98269
ITIS logo.svg ITIS: 956842
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 517

Бордете́ли (лат. Bordetella) — рід бактерій, які являють собою дрібні грам-негативні кокобактерії, що розташовуються в культурі поодиноко або парами.

Рід нараховує 4 патогенні види:

  • B. pertussis — коклюшна бордетела,
  • B. parapertussis — паракоклюшна,
  • B. bronchiseptica — бронхосептична,
  • B. avium — пташина.

B. pertussis є збудником коклюшу, B. parapertussis — збудник паракоклюшу, захворювання подібне до коклюшу, але із легшим перебігом, B. bronchiseptica — збудник гострих респіраторних захворювань у тварин (собак, котів, свиней, кролів, корів тощо), цей збудник іноді спричинює у людини запалення дихальної системи. Четвертий вид — B. avium був виділений у 1984 році із дихальних шляхів індиків при ринотрахеїті. Патогенність інших видів не прояснена.

Рід був названий на честь авторів, французьких бактеріологів Ж. Борне та О. Жангу, які у 1906 році виділили в чистій культурі збудника спазматичного кашлю і назвали B. pertussisлат. pertussis — коклюш).

У 1937 році Г. Ельдеринг та П. Кендрик відкрили подібного збудника, але із легшим перебігом, і назвали — B. parapertussis.

Bordetella pertussis[ред. | ред. код]

Морфологія[ред. | ред. код]

B. pertussis мають форму овоїдних паличок, факультативний аероб за розміром 0,2-0,51-1,2 мкм. У мазках розташовані поодиноко, іноді утворюють пари. Спор не утворюють, але утворюють капсулу, нерухливі, грам-негативні.

Резистентність[ред. | ред. код]

Збудник не стійкий у довкіллі[1]. При розсіяному сонячному світлі помирають через 2 години, а пряме сонячне світло — через 1 годину УФ-випромінення вбиває через декілька хвилин. Також чутливі до дезінфікуючих засобів у звичайних концентраціях. За температури 56 — 60 °C гинуть через 10 — 15 хвилин, хоча трапляються штами, які витримують таку температуру протягом 30 — 40 хвилин. Оптимальна температура зростання 35 — 37 °C[2], pH 6,8 — 7,4. При низьких температурах (нище 25 — 28 °C) дисоціюють в авірулентні безкапсульні R-форми. У висушеному харкотинні гинуть через декілька годин, малочутливі до антибіотиків, особливо до пеніциліну.

Культивування[ред. | ред. код]

Цей збудник вибагливий до поживного середовища[3], не росте на МПА та МПБ. Для розвитку цих бактерій обов'язково повинні бути 3 амінокислоти: пролін, цистеїн і глутамінова кислота. У процесі культивування бордетел вони починають накопичувати метаболіти, такі як ненасичені жирні кислоти, сульфіди, перекисні сполуки, що може призупиняти ріст бактерій. Щоб уникнути цього, поживні середовища, у яких культивують бордетел, повинні містити речовини із адсорбуючою здатність, наприклад кров, активоване вугілля, альбумін тощо. Для цього використовують спеціальні поживні середовища: середовище Борде-Жангу (картопляно-гліцериновий агар із 25 % кров'ю), казеїново-вугільний агар (КВА) або молочно-кров'яний агар. Для пригнічення сторонньої мікрофлори, до середовища додають пеніцилін або цефалексин, або якийсь інший антибіотик[4].

Перші колонії з'являються через 3 — 4 доби. Ростуть повільно. Через 72 години на середовищі з'являються дрібні (до 1 — 4 мм в діаметрі), гладкі, блискучі, куполоподібні прозорі, сіруватого відтінку колонії, схожі на крапельки ртуті[5], в'язкої консистенції. Навколо себе колонії утворюють зону слабкого гемолізу[4].

Ферментативна активність[ред. | ред. код]

Цей представник має низьку ферментативну активність. Він не ферментує вуглеводи, не розріджує желатин, не утворює індол чи сульфідну кислоту. Проте він утворює оксидазу.

Bordetella parapertussis[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Андрейчин, Василишин, Виноград, А. М., З. П., Н. О. (2012). Епідеміологія.: Підручник для ВМНЗ IV р.а. (українська). Вінниця: Нова Книга. с. 576: 158. ISBN 978-966-382-412-3. 
  2. Loeffelholz & Sanden, M. J., G. N. (2007). Bordetella 9th Edition ed. (англійська). Washington D.C.: ASM: Manual of Clinical Microbiology. с. pp. 803–814.  (англ.)
  3. Род Bordetella. http://mikrobiki.ru (російська).  (рос.)
  4. а б Характеристика возбудителя коклюша Bordetella pertussis и особенности эпидемиологии заболевания. http://microbak.ru (російська).  (рос.)
  5. Павлович, Сергей (2013). Микробиология с вирусологией и иммунологией (російська). Мінськ: "Вышэйшая школа". с. 799: 492. ISBN 978-985-06-2237-2.  (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. заклад / За редакцією В. П. Широбокова / Видання 2-ге. — Вінниця: Нова Книга, 2011. — с. 952: 392—393. ISBN 978-966-382-325-6.
  • Мікробіологія: підручник / В. А. Люта, О. В. Кононов. — К.: Медицина. — 2008. — с. 456: 286—288. ISBN 978-966-8144-62-2.