Перейти до вмісту

Альбумін сироватки

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Альбумін)
Альбумін
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи ALB, ANALBA, FDAH, PRO0883, PRO0903, PRO1341, albumin, HSA, FDAHT, serum albumin
Зовнішні ІД OMIM: 103600 MGI: 87991 HomoloGene: 405 GeneCards: ALB
Пов'язані генетичні захворювання
Analbuminaemia[1]
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_000477
NM_009654
RefSeq (білок)
NP_000468
NP_033784
Локус (UCSC) Хр. 4: 73.4 – 73.42 Mb Хр. 5: 90.61 – 90.62 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Альбумін сироватки (англ. Serum albumin) — альбумін (тип глобулярних білків) який кодується геном ALB, розташованим у людей на короткому плечі 4-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 609 амінокислот, а молекулярна маса — 69 367[5].

Послідовність амінокислот
10 20 30 40 50
MKWVTFISLL FLFSSAYSRG VFRRDAHKSE VAHRFKDLGE ENFKALVLIA
FAQYLQQCPF EDHVKLVNEV TEFAKTCVAD ESAENCDKSL HTLFGDKLCT
VATLRETYGE MADCCAKQEP ERNECFLQHK DDNPNLPRLV RPEVDVMCTA
FHDNEETFLK KYLYEIARRH PYFYAPELLF FAKRYKAAFT ECCQAADKAA
CLLPKLDELR DEGKASSAKQ RLKCASLQKF GERAFKAWAV ARLSQRFPKA
EFAEVSKLVT DLTKVHTECC HGDLLECADD RADLAKYICE NQDSISSKLK
ECCEKPLLEK SHCIAEVEND EMPADLPSLA ADFVESKDVC KNYAEAKDVF
LGMFLYEYAR RHPDYSVVLL LRLAKTYETT LEKCCAAADP HECYAKVFDE
FKPLVEEPQN LIKQNCELFE QLGEYKFQNA LLVRYTKKVP QVSTPTLVEV
SRNLGKVGSK CCKHPEAKRM PCAEDYLSVV LNQLCVLHEK TPVSDRVTKC
CTESLVNRRP CFSALEVDET YVPKEFNAET FTFHADICTL SEKERQIKKQ
TALVELVKHK PKATKEQLKA VMDDFAAFVE KCCKADDKET CFAEEGKKLV
AASQAALGL

Білок має сайт для зв'язування з іоном міді, ліпідами, іонами металів, іоном цинку. Секретований назовні.

Характеристики

[ред. | ред. код]

Альбумін — це глобулярний, водорозчинний, неглікозильований білок сироватки крові з приблизною молекулярною масою 65 000 дальтонів.

Альбумін (коли він іонізується у воді при pH 7,4, як в організмі) має негативний заряд. Базальна мембрана ниркових клубочків також має негативний заряд і деякі дослідження показують, що це запобігає фільтрації альбуміну в сечі. Згідно з цією теорією, заряд відіграє важливу роль у селективному виключенні альбуміну з клубочкового фільтрату. Дефект цієї властивості призводить до нефротичного синдрому, що спричиняє втрату альбуміну з сечею. Пацієнтам з нефротичним синдромом іноді призначають альбумін для заміни втраченого.

Структура

[ред. | ред. код]

Загальна структура альбуміну характеризується кількома довгими α-спіралями, що дозволяють йому підтримувати відносно статичну форму, що є важливим для регулювання артеріального тиску.

Синтез

[ред. | ред. код]

Альбумін синтезується в печінці у вигляді препроальбуміну, який має N-кінцевий пептид, що видаляється перед тим, як новоутворений білок вивільняється з шорсткого ендоплазматичного ретикулуму. Утворений, таким чином, проальбумін, у свою чергу розщеплюється в везикулах Гольджі з утворенням альбуміну, що секретується.[6]

Функції

[ред. | ред. код]

Альбумін функціонує переважно як білок-носій для стероїдів, жирних кислот і гормонів щитоподібної залози в крові та відіграє важливу роль у стабілізації об'єму позаклітинної рідини, сприяючи онкотичному тиску (відомому також як колоїдно-осмотичний тиск) плазми.

Оскільки менші тварини (наприклад, щури) живуть з нижчим кров'яним тиском, їм потрібен менший онкотичний тиск для його збалансування, і тому вони потребують менше альбуміну для підтримки належного розподілу рідини.

Як аніонний білок, альбумін легко зв'язується з кальцієм у сироватці крові та значною мірою сприяє гомеостазу кальцію в плазмі. Таким чином, у клінічній практиці необхідно коригувати загальну концентрацію кальцію в сироватці крові, якщо пацієнт має гіпо- або гіперальбумінемію (виміряний загальний кальцій у сироватці крові зменшується на 0,8 мг/дл на одиницю зниження концентрації альбуміну нижче 4 г/дл).[7][8]

Сироватковий альбумін широко поширений у ссавців.

  • Людський варіант — це альбумін сироватки людини.
  • Альбумін бичачої сироватки, або BSA, зазвичай використовується в імунодіагностичних процедурах, як реагент у клінічній хімії, у середовищах для культивування клітин, дослідженнях білкової хімії (включаючи токсичність отрути) та лабораторіях молекулярної біології (зазвичай для використання його неспецифічних властивостей зв'язування з білками).

Література

[ред. | ред. код]
  • Dugaiczyk A., Law S.W., Dennison O.E. (1982). Nucleotide sequence and the encoded amino acids of human serum albumin mRNA. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 79: 71—75. PMID 6275391 doi:10.1073/pnas.79.1.71
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 doi:10.1101/gr.2596504
  • Meloun B., Moravek L., Kostka V. (1975). Complete amino acid sequence of human serum albumin. FEBS Lett. 58: 134—137. PMID 1225573 doi:10.1016/0014-5793(75)80242-0
  • Corbett J.M., Wheeler C.H., Baker C.S., Yacoub M.H., Dunn M.J. (1994). The human myocardial two-dimensional gel protein database: update 1994. Electrophoresis. 15: 1459—1465. PMID 7895732 doi:10.1002/elps.11501501209
  • Walker J.E. (1976). Lysine residue 199 of human serum albumin is modified by acetylsalicylic acid. FEBS Lett. 66: 173—175. PMID 955075 doi:10.1016/0014-5793(76)80496-6
  • Jacobsen C. (1978). Lysine residue 240 of human serum albumin is involved in high-affinity binding of bilirubin. Biochem. J. 171: 453—459. PMID 656055 doi:10.1042/bj1710453

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Захворювання, генетично пов'язані з Альбумін переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
  2. Human PubMed Reference:.
  3. Mouse PubMed Reference:.
  4. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:399 (англ.) . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 30 січня 2017. [Архівовано 2017-10-14 у Wayback Machine.]
  5. UniProt, P02768 (англ.) . Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
  6. Entrez Gene: albumin. U.S. National Library of Medicine.
  7. Hypocalcemia. StatPearls. StatPearls Publishing LLC. 8 травня 2022. PMID 28613662.
  8. Diagnosing a disorder with few symptoms. ACP Internist. American College of Physicians. Березень 2012. Процитовано 13 червня 2022.

Див. також

[ред. | ред. код]