Борсоєв Володимир Бузинайович
Борсоєв Володимир Бузинайович | |
---|---|
Народження |
13 квітня 1906 Холботd, Manzurskaya Volost'd, Verkholenskiy Uyezdd, Іркутська губернія, Іркутське генерал-губернаторствоd, Російська імперія |
Смерть |
8 березня 1945 (38 років) Оппельн[d], Провінція Верхня Сілезія, Третій Рейх |
Поховання | Пагорб Слави |
Країна |
Російська імперія Російська СФРР СРСР |
Освіта | Санкт-Петербурзьке вище артилерійське командне училищеd (1932) і Військова академія імені М. В. Фрунзе (1941) |
Партія | ВКП(б) |
Звання | полковник |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Борсоєв Володимир Бузинайович у Вікісховищі |
Володимир Бузинайович Борсоєв (нар. 13 квітня 1906, Холбот — пом. 8 березня 1945, Польща) — радянський артилерист, учасник німецько-радянської війни, гвардії полковник. Герой Радянського Союзу. Старший брат державного діяча Бурято-Монгольської АРСР Іллі Борсоєва.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 13 квітня 1906 року в улусі Холботі (нині зниклий населений пункт в Баяндаївському районі Усть-Ординського Бурятського автономного округу Іркутської області Росії) у сім'ї бурятського скотаря. Після закінчення школи було обраний головою сільськогосподарської комуни села Тухум Баяндаївського району. Член ВКП(б) з 1930 року. Закінчив партвйну школу та працював інструктором Ехіріт-Булагатського райкому партії.
У 1932 році за партійним спеціальним набором направлений до Ленінградського артилерійського училища. 1941 року закінчив Військову академію імені Михайла Фрунзе. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на 1-му Українському фронті.
Командуючи 7-ю гвардійською винищувально-протитанковою артилерійською бригадою, гвардії полковник у боях з ворогом виявив стійкість, винахідливість, героїзм та мужність. Частини під його командуванням завдавали нищівних ударів по ворогові під час звільнення Польщі. У боях на Одерському плацдармі був важко ранений і 8 березня 1945 року помер від ран[1]. Похований у місті Львові на пагорбі Слави.
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений двома орденами Леніна (10 січня 1944; 6 травня 1965), орденами Червоного Прапора (22 жовтня 1943), Вітчизняної війни I ступеня (19 вересня 1945), Червоної Зірки (14 грудня 1941), медаллю «За бойові заслуги» (3 листопада 1944)[2].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 травня 1965 року за мужність та героїзм, проявлені в боях із німецько-фашистськими загарбниками йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Вшанування[ред. | ред. код]
- Ім'ям Героя названо:
- вулиці в Улан-Уде, Львові (нині пейменована на вулицю Богдана Котика);
- школу № 1 у селищі Усть-Ординський;
- У 1970 році було випущена поштова марка СРСР, присвячену Володимиру Борсоєву;
- В Улан-Уде встановлено меморіальну дошку Герою;
- 29 серпня 2014 року в Улан-Уде на вулиці Борсоєва встановлене його погруддя[1].
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: краткий биографический словарь. Том 1. — Москва, 1987 (рос.).
|
- Народились 13 квітня
- Народились 1906
- Уродженці Іркутської губернії
- Померли 8 березня
- Померли 1945
- Поховані на Пагорбі Слави у Львові
- Випускники Військової академії імені Фрунзе
- Члени КПРС
- Кавалери Легіона Заслуг ступеня «Офіцер» (США)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Радянські офіцери Другої світової війни
- Радянські артилеристи Другої світової війни
- Полковники (СРСР)
- Загинули в боях Німецько-радянської війни
- Померли від ран
- Герої Радянського Союзу — буряти
- Люди на марках
- Люди, на честь яких названо вулиці