Бродський Ераст Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ераст Костянтинович Бродський
Народився 20 серпня 1851(1851-08-20)
Іванівка, Верхньодніпровський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер не раніше 1918
Громадянство Російська імперія
Місце проживання Іванівка
Верхньодніпровськ
Дніпро
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова
Діти Софія, Всеволод
Нагороди
Орден Святого Станіслава
Орден Святого Станіслава

Ераст Костянтинович Бродський (20 серпня 1851, Іванівка, Верхньодніпровський повіт, Катеринославська губернія — 30 серпня 1919, Катеринослав) — український землевласник, громадський діяч та меценат, дійсний статський радник.

Біографія[ред. | ред. код]

Ераст Костянтинович Бродський народився в родині заможного верхньодніпровського землевласника на півночі Катеринославської губернії. Після отримання початкової освіти у приватного вчителя, був зарахований до Катеринославської класичної гімназії, яку успішно закінчив 1870 року.

1874 року закінчує з відзнакою юридичний факультет Новоросійського університету та три роки присвячує державній юридичній службі в Московському окрузі та Царстві Польському.

1877 року направляється у подорож Європою, відвідує Ньєврський департамент Франції, Швейцарію, Німеччину, Австрію, Італію та Угорщину. Активно вивчає передовий досвід європейського тваринництва. За три роки відвідує всі значні сільськогосподарські європейські виставки.

Після повернення на батьківщину активно розвиває власне господарство, завозить до Іванівки племінну худобу та виводить власні породи. Для зрошення земель будує великий штучний ставок, який існує й досі.

Для розвитку власного господарства активно сприяє розвитку Катеринославської залізниці, прокладанню нової гілки Любомирівка —П'ятихатки. За рахунок власних коштів будує залізничну станцію.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

1875 року — Училищна рада Верхньодніпровського повіту під головуванням Ераста Бродського ухвалює рішення про відкриття початкових училищ (початкових класів).

1876 року — обрано почесним мировим суддею та представником повітового та губернського земств для участі в роботі залізничного департаменту.

З 1880 по 1908 — на посаді ватажка верхньодніпровського дворянства та одночасно гласний повітового та губернського земств.

З 1881 — попечитель Саксаганського ремісничого училища.

1895 року — обрано представником дворянства для привітання царя Миколи II з нагоди шлюбу та коронації. На зустрічі виступає з пропозицією про відкриття нижчої сільськогосподарської школи. Після отримання схвального відгуку імператора, дарує 45 га власної землі та власним коштом фінансує будівництво навчального корпусу з пансіоном для учнів.

7 листопада 1899 — відкрито Верхньодніпровську нижчу сільськогосподарську школу I розряду «Росія». Ераст Бродський 8 років утримує школу власним коштом.

1 вересня 1911 — Нижчу сільськогосподарську школу реформовано в Верхньодніпровське середнє сільськогосподарське училище землеробства Катеринославського губернського земства з 6-річним терміном навчання.

Останні роки життя[ред. | ред. код]

Документальних даних про життя після 1917 року не існує.

За деякими джерелами йому вдалося іммігрувати до Франції з родинами дітей, за іншими — він помер 1919 року в Катеринославі й був таємно похований донькою в Іванівці.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На честь Ераста Костянтиновича названа станція Ерастівка Придніпровської залізниці, також до 1960-х років таку назву носило селище, яке виникло при станції.

На клопотання губернського та повітового земств 1916 його ім'я було присвоєно Верхньодніпровському сільськогосподарському училищу.

1998 року ім'я Бродського повернули цьому навчальному закладу.

1999 року на честь 100-ліття технікуму на його подвір'ї було встановлено погруддя Ераста Бродського.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Эраст Константинович Бродский. Краткий біографический очерк. — Екатеринослав: Типография братства Св. Владимира, 1908. — 14 с. (рос.)
  • Васильев В. А. Хозяйство действительного статского советника Эраста Константиновича Бродского, землевладельца Верхнеднепровского уезда Екатеринославской губернии. — Екатеринослав: Типография К. А. Андрущенко, 1913. — 36 с. (рос.)
  • Чабан М. П. Ераст Бродський // Чабан М. П. Птахи з гнізда Придніпровя. — Д.: ВАТ «Дніпрокнига», 2005. — С. 297—311.
  • Семенча Г. Н. Верхнеднепровское дворянство. Эраст Бродский. — Д.: ЧМП «Экономика», 2014. — 112 с. (рос.)
  • Видатні люди Дніпропетровська: Бродський Ераст Костянтинович. ukrainica.org.ua. Інститут Україніки. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 25 лютого 2024.
  • Знайомство із закладом освіти. ВСП «Ерастівський коледж імені Е. К. Бродського ДДАЕУ». ekolledj.com.ua. Ерастівський фаховий коледж імені Е. К. Бродського. Процитовано 25 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  • Наталья Доброгорская. Обзор: Куда исчезают настоящие герои?. panterra.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 25 лютого 2024.
  • Ерастівський коледж імені Е. К. Бродського. dsau.dp.ua. Дніпровський державний аграрно-економічний університет. Архів оригіналу за 9 червня 2023. Процитовано 25 лютого 2024.