Будинок Головного командира Чорноморського флоту в Миколаєві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок Головного командира Чорноморського флоту
46°58′41.5″ пн. ш. 31°59′09.4″ сх. д. / 46.978194° пн. ш. 31.985944° сх. д. / 46.978194; 31.985944
КраїнаУкраїна
МістоМиколаїв
Типбудівля і палац
Стилькласицизм
Автор проєктуНеєлов Петро Васильович
Відомі мешканціголовні командири Чорноморського флоту

Будинок Головного командира Чорноморського флоту. Карта розташування: Україна
Будинок Головного командира Чорноморського флоту
Будинок Головного командира Чорноморського флоту
Будинок Головного командира Чорноморського флоту (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Будинок Головного командира Чорноморського флоту в Миколаєві (також — «адміральський будинок», «палац», «цірський палац», «палац для найвищих осіб», «адміральський палац») — пам'ятка архітектури XVIII — першої половини XIX століть[1], побудована за проектом архітектора П. Нейолова. З 1794 по 1900 роки тут мешкали головні командири Чорноморського флоту, також тут була їхня канцелярія[1].

Будівництво

[ред. | ред. код]
Будинок Головного командира Чорноморського флоту

Будівлю почали зводити в 1792 році за проектом та під керівництвом архітектора Петра Неєлова[2]. Роботи було завершено 1794 року.

Архітектурний стиль — класицизм XVIII століття[2]. Будівля була з дерева, за формою — прямокутник (7х28 сажнів)[3]. До початку XIX століття поруч були збудовані також флігелі та приміщення для господарських потреб[4].

Історія будівлі

[ред. | ред. код]

Первинно будівля призначалася для правління Чорноморського адміралтейства[2]. 1794 року, коли завершилося будівництво, тут поселився із сім'єю адмірал М. С. Мордвінов[2]. До 1900 рр. будинок був помешканням та канцелярією головних командирів Чорноморського флоту, військових губернаторів Миколаєва та Севастополя[1].

Зокрема, тут проживали та працювали такі адмірали як І. І. де-Траверсе, О. С. Грейг, М. П. Лазарєв, Б. фон-Глазенап, М. А. Аркас. За справами служби бували адмірали Ф. Ф. Ушаков, П. С. Нахімов, В. О. Корнілов, В. І. Істомін, Ф. Ф. Беллінсгаузен, Г. І. Бутаков та інші.

Після Жовтневої революції у будинку розташували гуртожиток для вчителів Наркомпросу, потім — дитячий дім, ремеслене училище, після цього тут облаштували школу-інтернат.

У 19721978 рр. за проектом Українського спеціалізованого науково-реставраційного виробництва Держбуду України будинок було реставровано. Реставрація відбувалася коштом Миколаївського обласного товариства охорони пам'яток, обласного Управління культури та міської влади.

Рішення про створення музею суднобудування і флоту було прийнято Миколаївським облвиконкомом 10 жовтня 1973 року. У створенні музею брали участь наукові співробітники обласного краєзнавчого музею та художники Миколаївського обласного відділення Художнього фонду України. У 1981 році група створювачів музею отримала Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Л. Д. Хлопинська. Дворец-музей на Адмиральськой. — Миколаїв. : Возможности Киммерии, 2004. — 112 с.