Бука (персонаж)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Прихід Буки» (Aquí viene el Coco) малюнок Гойя, 1797 рік

Бу́ка або бугімен (англ. Bogeyman) — фольклорний персонаж, яким лякали неслухняних дітей. В українському фольклорі іноді асоціюється з бабаєм[джерело?].

Опис[ред. | ред. код]

Букою раніше часто лякали дітей («не ходи, бука з'їсть»), остерігаючись їх від неприємностей, наприклад, щоб вони не виходили вночі з дому. Енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона стверджує, що «Народна фантазія, уособлюючи буку, зображує його з величезним відкритим ротом і довгим язиком, яким бука хапає дітей і, кинувши в горлянку, пожирає їх. Бука, за повір'ям, ходить тільки вночі, близько дворів і будинків, і забирає дітей, що трапляються йому ...»[1], однак в інших джерелах ці ознаки невідомі. [2]

Зараз в побуті словом «бука» часто називають відлюдника, нетовариську, похмуру людину. Раніше були варіанти букан і буконя, прикметник буковатний, а в Сибіру дієслово букує (букувати) (цуратися; поглядати спідлоба, від похмурості або сором'язливості).

У слов'ян: Бука — маленька злісна істота, яке живе в шафі або під ліжком. Його бачать тільки діти, і діти ж від нього страждають, через те, що Бука дуже любить ночами нападати на них — хапати за ноги й тягнути під ліжко або в шафу (своє лігво). Боїться світла, від якого може загинути, і віри дорослих людей. Боїться, що дорослі в нього повірять.

Існує лічилка про Буку:

(рос., оригінал)

Раз, два, три, четыре, пять

Букой вздумали пугать.

Три, четыре, пять и шесть,

Вы не верьте, что он есть.

Пять и шесть, а дальше семь,

Буки, братцы, нет совсем.

(укр., переклад)

Раз, два, три, чотири, п'ять

Букою надумали лякать.

Три, чотири, п'ять і шість,

Ви не вірте, що він є.

П'ять і шість, а далі сім,

Буки, братці, немає зовсім.

Бука в літературі[3][ред. | ред. код]

  • У вокальному циклі російського композитора М. П. Мусоргського, під назвою «Дитяча», зображений побут дворянських дітей. У 1-й сцені «З нянею» дитина просить няню розповісти йому казку про Буку: «Розкажи мені, нянечко, розкажи мені, мила, про того, про Буку страшного. Як той Бука по лісах ходив, як той Бука в ліс дітей водив і як гриз він їх білі кісточки і як діти ті кричали-плакали! ... » (рос.«Расскажи мне, нянюшка, расскажи мне, милая, про того, про Буку страшного. Как тот Бука по лесам ходил, как тот Бука в лес детей водил и как грыз он их белые косточки и как дети те кричали-плакали!…») Текст самого Мусоргського.
  • У короткій розповіді Стівена Кінга «І прийшов бука» чоловік розповідає як бука вбив всіх його дітей.
  • У вірші-казці Тимофія Білозьорова «Бука».[4]
  • У Михайла Супонина є п'єса-казка «Бука» про збиткове зайченя.

Бука в кінематографі[ред. | ред. код]

  • Серія повнометражних фільмів «Бугімен» заснована на розповіді Стівена Кінга «І прийшов бука».
  • «Бугімен» — прізвисько головного героя кінофраншизи «Джон Уік» у виконанні Кіану Рівза.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЭСБЕ/Бука, страшилище — Викитека. ru.wikisource.org. Процитовано 2019-05-05. 
  2. Черепанова, Ольга Александровна; университет, Санкт-Петербургский государственный (2005). Культурная память в древнем и новом слове: исследования и очерки (ru). Изд-во С.-Петербургского университета. ISBN 9785288039508. 
  3. Бука (фольклор). Википедия (ru). 2019-01-30. Процитовано 2019-05-05. 
  4. Бука на Сказка.Ру. www.skazka.ru. Процитовано 2019-05-05. 

Посилання[ред. | ред. код]

Хафизова Л. Р. Бука как персонаж детского фольклора - http://inslav.ru/images/stories/pdf/SBF-2000.pdf