Бабай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Баба́й (Баба́йка) — фольклорний персонаж у слов'янських народів, нічний дух, що викрадає дітей, які не засинають вчасно. Батьки згадують його, щоб лякати неслухняних дітей.

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово «бабай» походить від «ба́ба», що зі скіфської перекладається як «предок», «дід». У цього персонажа є й жіночий відповідник — Бабайка. Можливо, але малоймовірно, що походить від тюркського «баба́», де означає «шанобливий чоловік», «дідусь». Вірогідніше запозичення тюрками від більш розвинених культур іраномовних народів, від яких були тривалий час залежні тюрки.

У словнику Даля дається таке визначення:

Баба́ или бабай (муж.) — тюркское новорос. оренб. дед, дедушка, старик; иногда в значении детского пугала. Детей пугают и бабайкою, старухою, и тут сходятся производства от бабы и от бабая.

Припускається, що слово «бабай» є міфологізованим експресивним етнонімом:

Деякі експресивні етноніми міфологізуються у фольклорі, стають вторинним чином нечистої сили: наприклад, в Середній Азії російські батьки лякають своїх дітей бабаєм, бабайкою, щоб ті скоріше заснули[1].

Образ Бабая[ред. | ред. код]

Бабай або Дід Бабай описується як старий дід з розідраною торбою. Іноді Бабай не описується взагалі; в цьому випадку діти уявляють його самі. Він ховається біля хат і заглядає у вікна, шукаючи неслухняних дітей. Коли знаходить, починає шкрябатися в шибки, стукати в двері, попереджаючи про свою присутність. Передбачається, що далі Бабай забере дитину в торбі, хоча ні забирання, ні його наслідки як правило не описуються.

Спорідений персонаж — Дика Баба, що начебто чекає на неслухнаних дітей на вулиці та б'є їх залізним макогоном.

Бабай в мистецтві[ред. | ред. код]

Бабай в музиці і поезії[ред. | ред. код]

Бабай в кіно[ред. | ред. код]

Бабай в географічних назвах[ред. | ред. код]

Бабай в мистецтві[ред. | ред. код]

  • Бабай — українська горор-спільнота.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Грищенко А. И., Николина Н. А. Экспрессивные этнонимы как приметы языка вражды, Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2006 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2009. Процитовано 29 січня 2009.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кононенко О. Українська міфологія. Фольклор, казки, звичаї, обряди / Олексій Кононенко. — Харків: Фоліо, 2017. — 159 с.

Посилання[ред. | ред. код]