Булацен Валентин Гаврилович
| Валентин Гаврилович Булацен | |
|---|---|
| Народився |
Чернігів |
| Місце проживання | Полтава |
| Країна |
 УРСР —  Україна |
| Діяльність | геофізик, астроном |
| Alma mater | Львівська політехніка |
| Галузь | астрономія, радіоастрономія, геофізика |
| Заклад | Полтавська гравіметрична обсерваторія |
| Вчене звання | старший науковий співробітник |
| Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
| Відомий завдяки: | створення української мережі радіоінтерферометрів |
| Нагороди |
 |
Валентин Гаврилович Булацен (2 липня 1935, Чернігів — 7 вересня 2021, Полтава) — український астроном, радіофізик, старший науковий співробітник, кандидат технічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Директор Полтавської гравіметричної обсерваторії.
Біографія[ред. | ред. код]
1960 року закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «астрономогеодезія».
У 1960–1963 роках навчався в аспірантурі при Полтавській гравіметричної обсерваторії. Після закінчення навчання працював з 1963 року по 1977 там же на посаді молодшого наукового співробітника.
1975 року захистив кандидатську дисертацію. У 1977 році обійняв посаду вченого секретаря Полтавської гравіметричної обсерваторії.
У 1981 році присвоєно звання старшого наукового співробітника, а в 1982 році призначений на посаду керівника обсерваторії. За роки роботи досяг високої кваліфікації у вивченні земних припливів і в суміжних областей геофізики.
З 1992 року займається декаметровою радіоастрономією. Керував роботами зі створення та введення в експлуатацію радіотелескопу УРАН-2, який є складником системи Українських радіоінтерферометрів Академії Наук, віднесеної до переліку національного надбання України.
Науковий доробок[ред. | ред. код]
Автор понад 40 наукових робіт, присвячених вивченню земних припливів і декаметровій радіоастрономії. Поруч з директорством — завідувач відділом фізики земної кори і внутрішньої будови Землі Полтавської гравіметричної обсерваторії.
Наукові пріоритети[ред. | ред. код]
- Астрономічне та космічне приладобудування.
- Розробка теорії, методики, апаратури для забезпечення геофізичних досліджень.
Ключові слова пріоритетів[ред. | ред. код]
Земні припливи, створення приладів, організація радіоастрономічних спостережень.
Керівник науково-дослідних робіт[ред. | ред. код]
Спостереження і моделювання впливу гідрометеорологічних факторів на результати геодинамічних досліджень з метою врахування та методичного виключення їх збурюючої дії.
Нагороди[ред. | ред. код]
У 1997 році став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки — за цикл праць «Розробка принципів наддалекої низькочастотної інтерферометрії, створення української мережі радіоінтерферометрів для космічних досліджень і спостереження на ній»[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Президент України; Указ від 10 грудня 1997 року № 1346/97 — Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1997 року. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 7 вересня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Коротка біографічна довідка [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] на сайті Інституту геофізики НАН України.
- Профіль[недоступне посилання з лютого 2019] на сайті НАН України.