Бєльчиков Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєльчиков Микола Федорович
рос. Николай Фёдорович Бельчиков
Народився4 (16) листопада 1890 або 16 листопада 1890(1890-11-16)[1]
Мстьора, Vyaznikovsky Uyezdd, Владимирська губернія, Російська імперія
Помер8 січня 1979(1979-01-08) (88 років) або 6 січня 1979(1979-01-06)[1] (88 років)
Москва, СРСР
ПохованняВаганьковське кладовище
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльністьлітературознавець, археограф, текстолог, історик літератури
Галузьлітературознавство і історія літератури[2]
Alma materВладімірська духовна семінарія (1910) і Московська духовна академія (1914)
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d] (1938)
Знання мовросійська
ЗакладМосковський інститут філософії, літератури, історії
ЧленствоАкадемія наук СРСР
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора
заслужений діяч науки РРФСР

Мико́ла Фе́дорович Бє́льчиков (17 листопада 1890, Мстьора — 8 січня 1979, Москва) — російський радянський літературознавець, текстолог. Заслужений діяч науки, член-кореспондент АН СРСР (з 1953).

Народився у селищі Мстьорі Владимирської області.

Друкується з 1910. Автор численних наукових праць, найзначніші з них присвячені революційно-демократичній літературі 60-х рр. У працях про Т. Г. Шевченка розкриваються зв'язки великого поета з російською революційною демократією.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Николай Гаврилович Чернышевский. М., 1946;
  • В. Г. Бєлінський та його доба. К., 1948;
  • Тарас Шевченко. М., 1939;
  • Тарас Шевченко. Жизнь и творчество. Л., 1956.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Czech National Authority Database