Перейти до вмісту

Бєліков Михайло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бєліков Михайло Олександрович
Зображення
Дата народження28 лютого 1940(1940-02-28)
Місце народженняХарків, УРСР
Дата смерті27 березня 2012(2012-03-27) (72 роки)
Місце смертіКиїв, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіякінорежисер, сценарист, кінооператор
ЧленствоСК СРСР і Національна спілка кінематографістів України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1986Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського — 1982
Народний артист України — 2000Заслужений діяч мистецтв УРСР — 1988
IMDbID 0067872

Миха́йло Олекса́ндрович Бє́ліков (28 лютого 1940, Харків, Українська РСР — 27 березня 2012, Київ, Україна[1]) — радянський український кінорежисер, сценарист, кінооператор.

Лауреат Республіканської премія ЛКСМУ ім. М. Островського (1982), Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1986), Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988), Народний артист України (2000).[2]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 28 лютого 1940 року у Харкові. У 1959-1963 роках навчався та закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії у м. Москва (майстерня Б. Волчека). Того ж року почав працювати на Київській кіностудії ім. О. Довженка. У 19721973 роках навчався та закінчив Вищі курси режисерів і сценаристів у Москві (майстерня Г. Данелії).[3][4]

З 1987 року — перший секретар правління, з 1996 по 2005 рік — Голова Спілки кінематографістів України (усього очолював спілку 19 років). Був одним із засновників Національної академії мистецтв України, а у 1997 році став дійсним членом Національної академії мистецтв України.

Обирався народним депутатом Верховної Ради СРСР у ? році.[4]

Помер М. О. Бєліков 27 березня 2012 року;[5][6] похований на кладовищі смт. Козин.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Тетяна, син — Сашко; хрещеним батьком сина Михайла Бєлікова Сашка був Сергій Параджанов.[7]

Фільми

[ред. | ред. код]

Оператор

[ред. | ред. код]

Режисер

[ред. | ред. код]

Сценарист

[ред. | ред. код]

Ролі в кіно

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
Державні відзнаки
Кінематографічні відзнаки
  • Перший приз та Диплом за найкращий фільм для дітей та юнацтва XV Всесоюзного кінофестивалю в Талліні, СРСР (1981, фільм «Ніч коротка»)
  • Гран-прі МКФ у Мангеймі, ФРН (1981, фільм «Ніч коротка»)
  • Премія Ленінського комсомолу УРСР ім. М. Островського, СРСР (1982, фільм «Ніч коротка»)
  • Головний приз Всесоюзного фестивалю в Алма-Аті, СРСР (1986, фільм «Які ж були ми молоді»)
  • Золота медаль МКФ, Венеція (1990, фільм «Розпад»)
  • Гран-прі МКФ екологічних кіно- та телефільмів у Сантандері, Іспанія (1990, фільм «Розпад»)

Джерела та примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бєліков Михайло Олександрович [Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
  2. Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2012.
  3. Вічне й минуще. Згадуємо Михайла Бєлікова. day.kyiv.ua/uk/. 1 березня 2017
  4. а б в Бєліков Михайло Олександрович. academia.gov.ua. 2012
  5. Пішов з життя Михайло Бєліков. «За способом життя і мислення — був лібералом і демократом». day.kyiv.ua/uk. 29.03.2012
  6. Життя як утвердження доброти. Не стало Михайла Бєлікова. Кіно-Театр No. 3 за 2012 рік
  7. Михайло Бєліков: Коли суддя оголосив вирок Параджанову, зі стіни впав портрет Леніна. umoloda.kyiv.ua. 15.01.2004
  8. Постанова від 20 лютого 1986 р. N 55 Київ Про присудження Державних премій Української РСР імені Т.Г. Шевченка в галузі літератури, журналістики, мистецтва і архітектури 1986 року. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  9. Указ Президента України № 739/96 від 22 серпня 1996 року «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України». Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 серпня 2021.
  10. Указ Президента України від 2 березня 2000 року № 326

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Михайло Бєліков на сайті IMDb (англ.)