Перейти до вмісту

Бібліотека Берлінського університету імені Гумбольдтів

Координати: 52°31′06″ пн. ш. 13°23′12″ сх. д. / 52.5183° пн. ш. 13.3867° сх. д. / 52.5183; 13.3867
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бібліотека Берлінського університету імені Гумбольдтів
Berlin UB Humboldt[1]
52°31′06″ пн. ш. 13°23′12″ сх. д. / 52.5183° пн. ш. 13.3867° сх. д. / 52.5183; 13.3867
Країна: Німеччина
Тип:видавництво[d] (1997)[2] і академічна бібліотекаd
СкладоваHU Berlin
РозташуванняБерлін
Мітте
Заснована1899
Сайт:ub.hu-berlin.de

Мапа

Бібліотека Берлінського університету імені Гумбольдтів (іноді Бібліотека Берлінського університету; нім. Universitätsbibliothek der Humboldt-Universität zu Berlin, UB HU Berlin) — публічна наукова бібліотека, що є частиною Берлінського університету імені Гумбольдтів, загальний обсяг фондів центральної бібліотеки та дев'яти філій становить близько 6,5 мільйона носіїв інформації. З 1810 по 1831 студенти і викладачі Берлінського університету використовували «Королівську бібліотеку»; у 1831 році відкрили нову університетську бібліотеку, яка до 1898 року й далі перебувала у віданні Королівської бібліотеки. У 2009 році центральний офіс переїхав до нещодавно відкритого Центру братів Грімм.

Історія

[ред. | ред. код]

Під час заснування Берлінського університету імені Гумбольдта, 1810 року, студенти використовували «Королівську бібліотеку» (Königliche Bibliothek), яка незабаром перестала відповідати університетським вимогам. У 1831 році створили нову університетську бібліотеку — за рік її здали в експлуатацію, коли мала у своєму зібранні 1668 томів. До 1898 року університетська бібліотека формально перебувала у віданні Королівської бібліотеки; першим приміщенням для бібліотеки університету стали дві кімнати на верхньому поверсі Королівської бібліотеки.

Пізніше університетська книгозбірня двічі переїжджала: в 1839 році вона розмістилася в будівлі «Adlerschen Saal» на вулиці Унтер-ден-Лінден, а в 1854 — в будинку на вулиці Таубенштрассе. 1835 року архітектор Карл Фрідріх Шинкель представив свій проєкт для нової будівлі бібліотеки — проєкт не був реалізований з фінансових причин. У перші десятиліття свого існування університетська бібліотека мала у своєму розпорядженні невеликий бюджет на закупівлю книг і зростала переважно користуючись з положення про передачу обов'язкового екземпляра, а також — внаслідок поглинання інших наукових бібліотек. Наприкінці 1870-х років бібліотеці надали фіксований бюджет із державних коштів. На початку XX століття бібліотека отримала кілька спеціальних грантів та запровадила плату за користування.

Будівля «Старої бібліотеки» (2014)

У період між 1871 та 1874 роками архітектор Пауль Емануель Шпікер (Paul Emmanuel Spieker, 1826—1896) спроєктував нову окрему будівлю для бібліотеки на вулиці Доротеєнштрассе. У простій цегляній будівлі з круглою аркою сьогодні розташована художня кафедра. З 1900 року для зберігання книг почали використовувати і сусідню будівлю на тій же вулиці. Незабаром після цього почалося будівництво спільної будівлі для Академії наук, Королівської бібліотеки та бібліотеки університету на ділянці землі між Унтер-ден-Лінден та Доротеєнштрассе — сьогодні Стара бібліотека. У квітні 1910 року університетська бібліотека переїхала до тимчасових приміщень на вулиці Universitätsstrasse. 2005 року університетська бібліотека остаточно залишила спільну будівлю.

За часів Веймарської республіки, в 1930 році, фонди бібліотеки досягли 831 934 томів: це була одна з провідних університетських бібліотек Пруссії. Після приходу до влади в Німеччині націонал-соціалістів, у 1933 році, з університетських фондів не спалили жодної книжки; втрати й пошкодження видань під час Другої світової війни також були відносно невеликими — хоча фонди не були переміщені, а залишалися в центрі Берліна.

За часів НДР багато галузевих бібліотек університету централізували; після повалення Берлінського муру, у 1989 році, однорівневу бібліотечну систему зберегли. Прогалини у придбанні, що виникли за попередні три десятиліття, скоротили коштом великої програми закупівель книжок, що виходили до ФРН та інших країн Західної Європи. Поступово бібліотеку сконцентрували в трьох кампусах: Adlershof, Campus Mitte і Campus Nord. У 2003 році книжки з відділень математики, фізики, інформатики, хімії, географії та психології зібрали в природничому кампусі в Адлерсгофі — тут створили бібліотеку з природничих наук. У 2009 році центральний осідок бібліотеки переїхав до нещодавно відкритого Центру братів Грімм.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Die Bau-und Kunstdenkmale in der DDR. Band 1: Heinrich Trost (Red.): Hauptstadt Berlin. 2. unveränderte Auflage. Henschelverlag Kunst und Gesellschaft, Berlin 1984, S. 175.
  • Joachim Krueger, Waltraud Irmscher: Zur Geschichte der Berliner Universitätsbibliothek (= Beiträge zur Geschichte der Humboldt-Universität zu Berlin, Bd. 3); Berlin [Ost]: Humboldt-Universität 1981.
  • Schwarz, Christa; Krueger, Joachim: Universitätsbibliothek der Humboldt-Universität // Sammlungen des kulturellen Erbes in den Beständen der Kooperationsgemeinschaft Berliner Bibliotheken. Berlin 1987, S. 15-20.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Adolf Laminski (1995-04). Universitätsbibliothek der Humboldt-Universität zu Berlin Zentrale Universitätsbibliothek. fabian.sub.uni-goettingen.de (нім.). SUB Göttingen. Процитовано 11 листопада 2018.