Публічна бібліотека

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Публічна бібліотека — культурно-освітній заклад, основний елемент бібліотечної системи, що об'єднує мережу загальнодоступних бібліотек країни, що мають широкий діапазон ресурсів і послуг для населення в цілому і, таким чином, відрізняються від усіх інших бібліотек. Стаття 6 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» виділяє публічні бібліотеки в окремий самостійний їх вид з-поміж інших категорій книгозбірень.

Особливості публічних бібліотек[ред. | ред. код]

Окрім традиційних функцій зі збирання, систематизації, каталогізації та організації використання друкованих, рукописних та електронних інформаційних ресурсів, публічні бібліотеки мають певні відмітні риси та особливості. Вони призначені для задоволення освітніх, інформаційних, культурних, комунікативних та інших потреб різних категорій читачів.

Важкі часи — величні перемоги. Відкриття нового приміщення бібліотеки

Сучасні публічні бібліотеки покликані виконувати функцію громадянської соціологізації населення і проявляти себе у царині формування суспільства вільних людей шляхом передачі інформації, засвоєння знань, формування умінь та практичних навичок. Публічна бібліотека є регіональним освітнім та культурним інститутом, осередком активних комунікацій різних категорій читачів і відвідувачів. Чи не найбільшим «плюсом» сучасних публічних бібліотек, як свідчать де-які дослідження[1], є те, що вони залишаються чи не єдиним місцем безоплатного доступу до Internet та інших власних ексклюзивних (галузевих, регіональних) інформаційних ресурсів. Цікаво, що сьогодні чимало публічних бібліотек, шукаючи ефективні способи власної актуалізації, розміщують інформацію про себе у Вікіпедії, реєструють аккаунти та створюють блоги в соціальних мережах (twitter, facebook тощо).

Завдання сучасної публічної бібліотеки[ред. | ред. код]

Вікізустрічі в бібліотеці
  • розвиток та організація бібліотечно-інформаційних ресурсів для підтримки науки, досліджень, культури та освіти;
  • формування у користувачів знань і навичок, необхідних для пошуку інформації, її оцінювання, зберігання та опрацювання;
  • популяризація інтелектуального поступу та підвищення культурного престижу читання, розширення читацької аудиторії;
  • організація і згуртування людей різного віку і соціального статусу;
  • соціальна адаптація дітей і молоді;
  • зміцнення родинних стосунків.

Сучасні форми роботи публічних бібліотек[ред. | ред. код]

Книжкова виставка
  • проведення Інтернет-тренінгів (курсів, семінарів);
  • організація дозвілля різних категорій потенційних відвідувачів;
  • розробка та ефективна організація роботи власних веб-сторінок;
  • формування власних цифрових баз та унікальних колекцій;
  • організація ресурсів і фондів «під інтерес» різних цільових груп потенційних користувачів;
  • організація клубної роботи;
  • проведення публічних культурно-масових, краєзнавчих, літературно-мистецьких заходів заходів (літературних читань, вебінарів, зустрічей, вебліографічних екскурсів, фотовиставок, вернісажів тощо);
  • видання бібліографічних та біобібліографічних покажчиків, вебліографічних повнотекстових дайджестів, бюлетенів;
  • участь у транскордонних міжбібліотечних партнерських проектах та грантових програмах.

Публічні бібліотеки України[ред. | ред. код]

Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» виділяє такі різновидності спеціалізованих публічних бібліотек:

  • для дітей;
  • для юнацтва;
  • для осіб з фізичними вадами.

Публічні, спеціальні та спеціалізовані бібліотеки можуть об'єднуватися у централізовані бібліотечні системи — об'єднання бібліотек в єдине структурно-цілісне утворення, куди входить центральна бібліотека.

Найбільші публічні бібліотеки України:

Публічні бібліотеки інших країн[ред. | ред. код]

Найвідоміші бібліотеки світу:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [http://profy.nplu.org/file/lp-51.pdf Сучасна публічна бібліотека: нові пріоритети (За матеріалами зарубіжної фахової періодики)]
  2. англ. Факти 2012 р. The Library of Congress. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2013-04-17. 
  3. Веб-сайт Британської бібліотеки

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ашаренкова Н. Г., До питання про синонімічність термінів «публічна бібліотека» і «масова бібліотека» [Текст] / Н. Г. Ашаренкова // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проб-леми науки, освіти, практики: матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 17–19 трав. 2011 р. — Київ, 2011. — С. 67-69.
  • Бібліотека і книга у контексті часу. Тема року: «Публічні бібліотеки: традиції і сучасність»: зб. наук. ип. VII Всеукр. наук.-практ. конф., 17 — 18 квіт. 2013 р., Київ / ип..: Т. Вилегжаніна, Н. Розколупа, З. Савіна, І. Цуріна; уклад.: С. Басенко; Нац. парламент. Б-ка України. — К., 2013. — 110 c.
  • Білик О. В., Інтерактивне обслуговування користувачів публічних бібліотек України — шлях до самообслуговування [Текст] / О. В. Білик // Бібліотечна планета. — 2016. — № 1. — С. 30-36.
  • Богун Н., Сучасна публічна бібліотека: нові проекти [Текст]: (за матеріалами заруб. фах. періодики) / Н. Богун // Бібліотечна планета. — 2011. — № 1. — С. 25-28.
  • Вилегжаніна Т. І., Деякі аспекти національно-патріотичної діяльності публічних бібліотек України [Текст] / Т. Вилегжаніна // Бібліотечна планета. — 2015. — № 4. — С. 4-6.
  • Вилегжаніна Т. І., Українські публічні бібліотеки: партнерство — запорука успіху розвитку бібліотечної справи [Текст] / Т. І. Вилегжаніна // Бібліотечна планета. — 2012. — № 1. — С. 4-5.
  • Драгныш Е. Ю., Публичные библиотеки Австралии: некоторые тенденции и перспективы [Текст] / Е. Драг-ныш // Библиотечное дело. — 2012. — № 15. — С. 25-28.
  • Пашкова В., Публічні бібліотеки: виклики ХХІ століття [Текст] / В. Пашкова // Бібліотечний форум України. — 2010. — № 4. — С. 16-19.
  • Про діяльність публічних бібліотек м. Києва за 2015 рік [Текст] / Департамент культу-ри викон. Органу Київ. міськради (Київ. міськдержадмін.), Публіч. б-ка ім. Л. Українки, Відд. наук.-метод. роботи ; [уклад.: Романюк О. І., Рабій О. В.]. — К. : б. в., 2015 — 47 с.

Посилання[ред. | ред. код]