Карл Фрідріх Шинкель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл Фрідріх Шинкель
нім. Karl Friedrich Schinkel
Porträt Schinkel1.JPG
Дата народження 13 березня 1781(1781-03-13)
Місце народження Нойруппін, Східний Прігніц-Руппін, Бранденбург, Німеччина[1]
Дата смерті 9 жовтня 1841(1841-10-09) (60 років)
Місце смерті Берлін
Громадянство Ансбах, німецьке князівство
Навчання Берлінська академія архітектури
Архітектурний стиль романтизм, неоготика, неогрек
Реставрація пам'яток приватні будинки, приходські церкви(фарні костели), каплиця (проект, Петергоф), драматичний театр, Нова гаупвахта, палацовий міст і Старий музей (Берлін), Палац Шарлоттенгоф (Потсдам)
Нагороди
Order of the Red Eagle 2nd Class
CMNS: Карл Фрідріх Шинкель на Вікісховищі
Див. також статтю: Шинкель.

Карл Фрі́дріх Ши́нкель (нім. Karl Friedrich Schinkel; 13 березня 1781(17810313), Бранденбург — 9 жовтня 1841 Берлін) — (німецький) архітектор, художник. Вважається за лідера «романтичного історизму» в німецькій архітектурі, один з представників грецького відродження.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Нойруппіні (Бранденбург) в сім'ї архідиякона лютеранської церкви. По смерті батька переїхав у Берлін (1795 рік), де навчався архітектурі під керівництвом братів Гіллі у щойно заснованій ними Академії архітектури (з 1798 по 1800), одночасно з цим працюючи художником на порцеляновій фабриці. З 1803 по 1805 відвідав Італію і Францію, пізніше, в 1826 побував в Англії.

Спочатку Шинкель займався малярством: писав пейзажі, історичні сцени, створив декілька ландшафтних діорам і панорам. У 1811 став першим німецьким літографом: аркуші «Вечір» і «Ранок». Під впливом Каспара Фрідріха принципи класицизму з часом все активніше поєднувалися в його станкових роботах з романтичними віяннями; історико-антична тема перемежалася національно-середньовічними мотивами. Серед типових картин Шинкеля — «Собор над містом» (1813, Стара пінакотека, Мюнхен), «Погляд на Грецію квітучої пори» (1825, Нова національна галерея, Берлін). Вніс яскравий внесок до сценографії німецького романтизма, створюючи в 18151832 ескізи декорацій для вистав берлінських королівських театрів (гуаш до постановки «Чарівної флейти» В. А. Моцарта, 1815, Графічні збори Державних музеїв, Берлін; і ін.). Оформляв урочисті церемонії (ювілейне свято Дюреровський в Співецькій академії 1828; придворне «Свято Білої Троянди» в Потсдаме 1829).

Діяльно зайнявся архітектурою з тієї пори, як його в 1810 році по пропозиції Вільгельма фон Гумбольдта призначили асесором Прусської будівельної депутації. Послідовно просуваючись по службових сходах, Шинкель зосередив в своїх руках контроль над найважливішими будівельними роботами в королівстві. Реформував пізній, ампірний класицизм, археологічно уточнивши його античні форми, а з іншого боку — додавши їм ще вільнішу, гнучкішу варіативність.

До найзначніших його споруд, виконаних в «грецькому стилі», відносяться:

Спочатку випробовуючи гострий інтерес і до готиці, під впливом своїх англійських вражень почав будувати в неоготиці:

У стилі еклектизму: Королівська Прусська школа архітектури у м. Берліні.

Під керівництвом Шинкеля (за планами 1817 і 1833) було значно модернізовано планування Берліна (влаштування нових вулиць і бульварів в центрі міста; збільшення його загальної території за рахунок приєднання ряду прилеглих районів). Шинкель зробив помітний внесок до розвитку місцевої художньої промисловості, створюючи ескізи меблів і світильників, стимулюючи виробництво декоративного литва і кераміки, а також вітражів. Активно займаючись реставраційними роботами (зокрема наглядом за добудовою Кельнського собору), поставив справу охорони архітектурних пам'ятників на широку державну основу: за його ініціативою (з 1815) відповідні служби були установлені по всій Пруссії. Серед власних творів Шинкеля особливе місце займають деякі задуми 1830-их років (проекти крамниці і бібліотеки), а також споруда Будівельної академії (18311835; не збереглося), де він відмовився від будь-яких історичних стилізацій, створивши новаторські зразки протофункціоналізму.

Помер Шинкель у Берліні, в 1841 році.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Record #118607782 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]

(рос.)


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектора.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.