Бігач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бігач
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Менський
Рада/громада Бігацька сільська рада
Код КОАТУУ 7423080501
Основні дані
Засноване 1650[1]
Населення 518
Площа 1,76 км²
Густота населення 294,32 осіб/км²
Поштовий індекс 15621
Телефонний код +380 4644
Географічні дані
Географічні координати 51°37′09″ пн. ш. 31°38′36″ сх. д. / 51.61917° пн. ш. 31.64333° сх. д. / 51.61917; 31.64333Координати: 51°37′09″ пн. ш. 31°38′36″ сх. д. / 51.61917° пн. ш. 31.64333° сх. д. / 51.61917; 31.64333
Середня висота
над рівнем моря
118 м
Водойми р. Бігач
Місцева влада
Адреса ради с. Бігач, вул. Троїцька, 41
Карта
Бігач. Карта розташування: Україна
Бігач
Бігач
Бігач. Карта розташування: Чернігівська область
Бігач
Бігач
Мапа

Біга́ч — село в Україні, в Менському районі Чернігівської області.

Населення становить 518 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Бігач, ліва притока Снові. На північ від села розташований ботанічний заказник «Маліїве», на південний захід — ботанічний заказник «Церківка», на північний захід — лісовий заказник «Бігацький ліс».

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі побував Тарас Шевченко. Він приїжджав сюди в березні-квітні 1847 на запрошення М. Кейкуатова та дітей Кейкуатових. Згадка про Бігач є в листі Шевченка до А. Лизогуба 16 липня 1852.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Троїцька церква у 2011 році

За даними на 1859 рік у власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 878 осіб (422 чоловічої статі та 456 — жіночої), налічувалось 138 дворових господарств, існувала православна церква[2].

Станом на 1886 у колишньому власницькому селі Седнівської волості мешкало 977 осіб, налічувалось 184 дворових господарства, існували православна церква, 2 вітряних млини, крупорушка, цегельний завод[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1240 осіб (620 чоловічої статі та 620 — жіночої), з яких 1227 — православної віри[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 29)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-261)