Бійцівський клуб (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва Бійцівський клуб
Fightclub.jpg
Обкладинка першого видання книги
Автор Чак Поланік
Назва мовою оригіналу Fight Club
Країна США США
Видавництво
Публікація Серпень 1996
Сторінки 208
ISBN 0-393-03976-5

Бійцівський Клуб [1] (1996) — перший роман, опублікований американським автором Чаком Поланіком.

Сюжет розгортається навколо безіменного героя, який бореться із своїм наростаючим дискомфортом через консюмеризм і зміни по відношенню до чоловічої статі у американській культурі. Намагаючись подолати це, він створює підпільний бійцівський клуб як радикальну форму психотерапії.

Роман було екранізовано в однойменному фільмі 1999 року режисером Девідом Фінчером. Стрічка стала феноменом поп-культури. На хвилі її популярності роман став мішенню численних критиків, переважно через свої точні описи насильства.

Українською мовою роман опублікований видавництвом «Фоліо» у 2007 році в перекладі Іллі Стронґовського.

Історія[ред.ред. код]

Історія створення[ред.ред. код]

До написання роману Паланіка надихнула бійка, в якій він брав участь під час поїздки в літній табір[2]. Хоча у нього були забої та синці, його колеги вважали за краще не питати, що з ним сталося в поїздці. Саме їх небажання знати, що трапилося, надихнуло письменника на написання роману «Бійцівський клуб».

Паланік спочатку намагався видати роман «Невидимки», але видавець не погодився опублікувати його, порахувавши занадто обурливим. Тому письменник сконцентрувався на написанні «Бійцівського клубу», намагаючись зробити його ще більш обурливим на зло видавцеві. Спочатку «Бійцівський клуб» був виданий у вигляді розповіді на сім сторінок у збірнику «Pursuit of Happiness», але Паланік розширив його до повноцінного роману (в якому оригінальна коротка розповідь стала шостою главою) [3]

«Бійцівський клуб» був перевиданий в 1999 та 2004 роках. Останній випуск включав в себе введення автора про концепцію популярності роману та фільму, де автор заявляє:

... книжкові магазини були заповнені такими книгами як «Клуб радості та удачі», «Божественні таємниці сестричок Я-Я» та «Клаптева ковдра». Всі ці романи представили соціальну модель для жінок. Але не було романів, які представили б нову соціальну модель для чоловіків.

Пізніше він пояснив:

В дійсності те, що я написав, було просто трохи оновленим романом «Великий Гетсбі». Це був «апостольський» роман — де виживає апостол та розповідає історію свого героя. Є два чоловіки та жінка. І один чоловік, герой, гине від кулі.

Культурний вплив[ред.ред. код]

Оригінальний випуск «Бійцівського клубу» в твердій палітурці був добре прийнятий критикою. У підсумку книгою зацікавилися кінематографісти. 1999 року сценаристи Джим Улс, Огаст Олсен та співпродюсери Конор Стрейт та Аарон Керрі приєдналися до режисера Девіду Фінчеру, щоб зняти однойменний фільм. Картина провалилася в кінопрокаті[4], але придбала культовий статус після випуску на DVD, в результаті чого оригінальний випуск роману в твердій палітурці є тепер колекційним екземпляром[5].

У різних інтерв'ю на запитання фанатів у тому, де знаходиться реальний бійцівський клуб, Паланік наполягає, що в реальності подібної організації не існує. Однак, він чув про реальні бійцівські клуби, які існували до виходу роману. У поточному введенні роману автор говорить про ту шкоду, що привносить в суспільство твір «Бійцівський клуб». Так, у книзі «Дивніше за вигадку: правдиві історії», Паланік пише, як один молодий чоловік розповів письменнику, що йому сподобалося, коли в романі офіціанти псують їжу відвідувачів. «Маргарет Тетчер покуштувала мою сперму» — сказав він Паланіку. Крім того, проект «розгориться» (Project Mayhem) частково заснований на організації Cacophony Society, членом якої був письменник ще до початку письменницької кар'єри; деякі події, які відбувалися з Паланіком, коли він входив в організацію, також знайшли відображення в романі[6]

Культурний вплив «Бійцівського клубу» виражається в тому, що організації американських підлітків та комп'ютерників створили власні бійцівські клуби[7]. Такі описані в романі злі жарти як псування їжі в ресторані були повторені шанувальниками Паланіка в реальному житті, про що письменник написав у своєму есе «Мавпячі звички», яке пізніше увійшло до збірки «фантастичність вимислу»[6]. Інші прихильники навпаки були натхненні на просуспільну діяльність; вони розповіли Паланіку, що після прочитання роману вирішили повернутися в коледж[3]. 2004 року «Бійцівський клуб» був поставлений на театральній сцені у вигляді мюзиклу зусиллями Паланіка, Фінчера та Трента Резнор[8]. Драматична версія була написана Діланом Йетс, а поставлена в містах Сієтл та Шарлотт (Північна Кароліна)[9].

Примітки[ред.ред. код]

  1. У книзі автор пише назву клубу з маленької літери. Єдиний випадок написання з великої — назва книги на обкладинці. Тому всі посилання на «бійцівський клуб» у цій статті відносяться до вигаданого клубу, у той час, як посилання на Бійцівський Клуб відсилають до власне твору.
  2. Чак Паланік. «Has he ever been in a fight?». About the Work (англійською). http://chuckpalahniuk.net. Архів оригіналу за 2012-10-15. Процитовано 2012-09-26. 
  3. а б Sarah Tomlinson (1999-10-14). «Is it fistfighting, or just multi-tasking?» (англійською). Salon. Архів оригіналу за 2012-10-18. Процитовано 2012-09-26. 
  4. Лінсон, Арт What Just Happened?: Bitter Hollywood Tales from the Front Line. — Нью-Йорк: Grove Press, 2008. — С. 125-127.
  5. Craig Offman (1999-09-04). «Movie makes "Fight Club" book a contender» (англійською). Salon. Архів оригіналу за 2012-10-18. Процитовано 2012-09-26. 
  6. а б Чак Паланік фантастичні вигадки = Stranger than Fiction: True Stories. — Москва: АСТ, 2007. — 288 с. — (Альтернатива). — 24 тис. прим. — ISBN 978-5-17-046099-1
  7. «Fight club draws techies for bloody underground beatdowns» (англійською). USA Today. 2006-05-29. Архів оригіналу за 2012-10-18. Процитовано 2012-09-26. 
  8. Jade Chang (2004-07-02). «This week, Fight Club-The Musical» (англійською). Бі-Бі-Сі. Архів оригіналу за 2012-10-18. Процитовано 2012-09-26. 
  9. Overcash, Anita (2009-06-30). «Theatre: Fight Club». CreativeLoafing.com. Архів оригіналу за 2012-10-18. Процитовано 2012-09-26. 

Видання[ред.ред. код]


Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.