Білоскелювате
| село Білоскелювате | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Луганська область |
| Район | Довжанський район |
| Тер. громада | Сорокинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44040030120061530 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1906 |
| Населення | 712 |
| Площа | 1,69 км² |
| Густота населення | 421,3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94463 |
| Телефонний код | +380 6435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°27′06″ пн. ш. 39°38′55″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
152 м |
| Місцева влада | |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
Білоскелюва́те (до 1906 року — хутір Бі́лий) — село в Україні, у Сорокинській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 712 осіб.
Назва села двослівна, перша його частина утворена від найменування річки Білої, друга — дублюванням найменування балки «Скелевата»[1].
Географічні координати Білоскелюватого: 45°27' пн. ш. 39°38' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 1,69 км²[2]. Довжина Білоскелюватого з півночі на південь — 2 км, зі сходу на захід — 1,8 км.
Село розташоване у східній частині Донбасу за 50 км від районного центру — міста Сорокине і за 6 км від залізничної станції Братки (на лінії Кондрашевська—Нова-Довжанська)[3].
Хутір Білий заснований у 1885 році переселенцями з Чернігівщини та Полтавщини. У 1906 році перейменовано в Білоскелювате. Під час другої світової війни у бойових діях брало участь 92 місцевих мешканці, з них 61 загинув, 63 — відзначені урядовими нагородами.
З 7 квітня 2014 року окуповане російськими військами[4].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Сорокинської міської громади.[5]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сорокинського району, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[6].
За даними перепису 2001 року населення села становило 712 осіб, з них 42,84% зазначили рідною мову українську, 56,88% — російську, а 0,28% — білоруську[7].
У селі діють ЗОШ I–III ступенів, амбулаторія, клуб, бібліотека, відділення поштового зв'язку.
- Пам'ятник радянським воїнам, які віддали життя за звільнення Білоскелюватого.
- ↑ Назва села Білоскелювате. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 24 жовтня 2011. [Архівовано 2014-01-02 у Wayback Machine.]
- ↑ Облікова картка села Білоскелювате на сайті ВРУ[недоступне посилання з березня 2019]
- ↑ «Белоскелеватое» в: «История городов и сел Украинской ССР», Том «Луганская область», стр. 301. Архів оригіналу за 12 жовтня 2010. Процитовано 24 жовтня 2011.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №32/2019 Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 січня 2014. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- Облікова картка[недоступне посилання з березня 2019] на сайті ВРУ
- Прогноз погоди в с. Білоскелювате [Архівовано 5 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Міста і села України. Луганщина
| Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
