Кружилівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кружилівка
Свято-Нікольський Храм
Свято-Нікольський Храм
Свято-Нікольський Храм
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Громада Сорокинська міська громада
Основні дані
Засноване 1759
Населення 199
Площа 2,303 км²
Густота населення 86,41 осіб/км²
Поштовий індекс 94453
Телефонний код +380 6435
Географічні дані
Географічні координати 48°34′43″ пн. ш. 39°47′37″ сх. д. / 48.57861° пн. ш. 39.79361° сх. д. / 48.57861; 39.79361Координати: 48°34′43″ пн. ш. 39°47′37″ сх. д. / 48.57861° пн. ш. 39.79361° сх. д. / 48.57861; 39.79361
Середня висота
над рівнем моря
55 м
Водойми р. Сіверський Донець
Місцева влада
Адреса ради 94450, с.Пархоменко, вул.Леніна[джерело?], 12
Карта
Кружилівка. Карта розташування: Україна
Кружилівка
Кружилівка
Кружилівка. Карта розташування: Луганська область
Кружилівка
Кружилівка
Мапа
Мапа

CMNS: Кружилівка у Вікісховищі

Кружи́лівка (в минулому — Божедарівка, Ново-Божедарівка) — село в Україні, у Сорокинській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 199 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°34' пн. ш. 39°47' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 2,303 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 7 км від села Пархоменко. Через село протікає річка Сіверський Донець.

Історія[ред. | ред. код]

У XVIII ст. на поблизу сучасного села у балках Кружилка, Довга, Морозова та Крута над Донцем існували зимівники запорозьких козаків, які відносилися до Кальміуської паланки Війська Запорозького низового.

За даними на 1859 рік у казенному селі Новобожедарівка (Кружилка) Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 1209 осіб (278 чоловіки та 297 жінок), налічувалось 78 дворових господарств, існували православна церква, завод та переправа через річку Сіверський Донець[1].

Станом на 1886 рік в селі Макарово-Ярської волості мешкало 489 осіб, налічувалось 90 дворів, існували православна церква та лавка, відбувався 2 ярмарки на рік[2].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Сорокинської міської громади.[3]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сорокинського району, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[4].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 199 осіб, з них 51,26% зазначили рідною мову українську, 47,74% — російську, а 1% — іншу[5].

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

У селі розташована старовина споруда — Свято-Нікольський Храм. Мешканці кажуть, що йому більш ніж 300 років. Багато років тому почали реставрацію споруди, але робота зупинилась — на даху знайшли застряглий снаряд, що не розірвався.

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

З трьох років разом з батьками у селі Божедаровка жив майбутній поет М. Ф. Чернявський, де його батько був священиком. Вчився Микола в сусідній Мітякинській станиці. Далі доля його склалася так, що сім'я Чернявських виїхала з нашого краю, але забути його поет так і не зміг. Про наші річки, степ, ліс, крейдяні білі гори, «де бувало хлопцем тут сидів», де «все той же краєвид широкий» писав Микола Федорович все своє життя.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2260) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 січня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]