Нижня Шевирівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Нижня Шевирівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Сорокинський
Рада Верхньошевирівська сільська рада
Код КОАТУУ 4421482205
Основні дані
Засноване 1920
Населення 824
Площа 0,923 км²
Густота населення 892,74 осіб/км²
Поштовий індекс 94484
Телефонний код +380 6435
Географічні дані
Географічні координати 48°16′01″ пн. ш. 39°40′21″ сх. д. / 48.26694° пн. ш. 39.67250° сх. д. / 48.26694; 39.67250Координати: 48°16′01″ пн. ш. 39°40′21″ сх. д. / 48.26694° пн. ш. 39.67250° сх. д. / 48.26694; 39.67250
Середня висота
над рівнем моря
72 м
Водойми р. Велика Кам'янка
Місцева влада
Адреса ради 94483, Луганська обл., Сорокинський р-н, с.Верхньошевирівка, вул. Леніна,5а , тел. 2-20-42; 2-39-85
Карта
Нижня Шевирівка. Карта розташування: Україна
Нижня Шевирівка
Нижня Шевирівка
Нижня Шевирівка. Карта розташування: Луганська область
Нижня Шевирівка
Нижня Шевирівка

Нижня Шевирівка (раніше Орджонікідзе) — селище в Україні, у Краснодонському районі Луганської області. Населення становить 824 осіб. Орган місцевого самоврядування — Верхньошевирівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°16' пн. ш. 39°40' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа селище — 0,923 км².

Селище розташоване у східній частині Донбасу за 3 км від села Верхньошевирівка. Територією селища протікає річка Велика Кам'янка.

Історія[ред. | ред. код]

Перші поселенці на території сучасного селища належать до XVIII століття.

У 1929 році на території селища було засновано колективне господарство ім. Орджонікідзе. Колгосп спеціалізувався на вирощуванні фруктів та овочів.

1991 року було здано в експлуатацію Орджонікідзевську ЗОШ I–III ступенів. Починаючи з 2002 року навчання в школі ведеться українською мовою.

Селище внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[1].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 824 особи, з них 10,19% зазначили рідною мову українську, 89,32% — російську, а 0,49% — іншу[2].

Економіка[ред. | ред. код]

Економічний сектор представлений сільськогосподарським підприємством ФГ «Краснодон Агро».

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У селищі діють ЗОШ I–III ступенів, ясла-садок, амбулаторія, клуб, бібліотека, відділення поштового зв'язку, дитяча школа мистецтв.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 193–194, матеріали С. Н. Щеголькова, Е. Н. Мирошниченко).

Посилання[ред. | ред. код]