Біробіджан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Біробіджан
їд. ביראָבידזשאַן
Coat of Arms of Birobidzhan.png
Герб міста
Birobidzhan station.JPG
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Єврейська автономна область
Код ЗКАТУ: 99 701 000 001
Код ЗКТМО: 99701000001
Основні дані
Час заснування 1915
Населення 74 791 (2014) [1]
Площа 169,38 км² [2]
Поштові індекси 679000-679025
Телефонний код +7 42622
Географічні координати: 48°47′ пн. ш. 132°56′ сх. д. / 48.783° пн. ш. 132.933° сх. д. / 48.783; 132.933Координати: 48°47′ пн. ш. 132°56′ сх. д. / 48.783° пн. ш. 132.933° сх. д. / 48.783; 132.933
Часовий пояс UTC+10
Влада
Веб-сторінка biradm.ru
Міський голова Пархоменко Андрій Геннадійович
Мапа
Біробіджан (Росія)
Біробіджан
Біробіджан

Біробіджан (Єврейська автономна область)
Біробіджан
Біробіджан


CMNS: Біробіджан у Вікісховищі

Біробіджа́н (рос. Биробиджа́н, їд. ביראָבידזשאַן) — місто, центр Єврейської автономної області Росії, на річці Бірі (басейн Амуру). До 1931 року — Станція Тихенька.

Населення[ред. | ред. код]

Населення: в 2014 році — &&&&&&&&&&074791.&&&&&074 791 мешканець, 2006 — &&&&&&&&&&078500.&&&&&078 500, 1959 — &&&&&&&&&&041000.&&&&&041 000 мешканців.

Чисельність населення
19321939[3]1959[4]1962[3]1967[3]1970[5]1979[6]1982[7]1986[3]1987[8]1989[9]1992[3]
254029 60040 66742 00046 00055 72468 63073 00080 00082 00083 66786 700
2000[3]2001[3]2002[10]2003[3]2005[3]2006[3]2008[11]2009[12]2010[13]2011[14]2012[15]2013[16]
79 80079 30077 25077 30076 60075 20075 48275 49575 41375 83376 20375 542
2014[17]2015[18]2016[19]2017[20]
74 79174 77774 55974 095

Загальні відомості[ред. | ред. код]

  • Швейна, прядильно-ткацька, трикотажна, взуттєва, меблева, кондитерська фабрики; заводи: автотракторних причепів, металовиробів, фанерний, лісозавод, цегельний, пивоварний, хлібозавод, м'ясокомбінат. Технікум механізації сільського господарства; педагогічне, медичне, художньо-графічне училища, культурно-освітня школа, драматичний театр.
  • Є залізнична станція — Біробіджан I на Транссибірській магістралі.

Уродженці[ред. | ред. код]

  • Дейнеко Сергій Васильович — полковник Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни, голова Державної прикордонної служби України (з червня 2019).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чисельність населення Російської Федерації по муніципальних утвореннях на 1 січня 2014 року. Процитовано: 2014-12-09 (рос.)
  2. БД ПМУ Єврейської автономної області. місто Біробіджан Процитовано: 2014-12-09 (рос.)
  3. а б в г д е ж и к л Народная энциклопедия «Мой город». Биробиджан
  4. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
  5. Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
  6. Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
  7. Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник)
  8. Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
  9. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность городского населения. Архів оригіналу за 2011-08-22. 
  10. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 2012-02-03. 
  11. Еврейская автономная область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2008-2014 годов
  12. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2014-01-02. Процитовано 2014-01-02. 
  13. Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года по Еврейской автономной области. Численность населения по области, городскому округу, муниципальным районам, городским и сельским поселениям, городским населённым пунктам, сельским населённым пунктам. Архів оригіналу за 2014-04-20. Процитовано 2014-04-20. 
  14. Оценка численности населения по муниципальным образованиям Еврейской автономной области на 1 января 2011 года. Архів оригіналу за 2014-09-10. Процитовано 2014-09-10. 
  15. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 2014-05-31. Процитовано 2014-05-31. 
  16. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 2013-11-16. Процитовано 2013-11-16. 
  17. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2014-08-02. Процитовано 2014-08-02. 
  18. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 2015-08-06. Процитовано 2015-08-06. 
  19. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  20. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 2017-07-31. Архів оригіналу за 2017-07-31. Процитовано 2017-07-31. 

Посилання[ред. | ред. код]