Біробіджан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Біробіджан
їд. ביראָבידזשאַן‎
Coat of arms of Birobidzhan.svg Flag of Birobidzhan.svg
Герб міста Прапор міста
Birobidzhan station.JPG
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Єврейська автономна область
Код ЗКАТУ: 99 701 000 001
Код ЗКТМО: 99701000001
Основні дані
Час заснування 1915
Населення 74 791 (2014) [1]
Площа 169,38 км² [2]
Поштові індекси 679000-679025
Телефонний код +7 42622
Географічні координати: 48°47′ пн. ш. 132°56′ сх. д. / 48.783° пн. ш. 132.933° сх. д. / 48.783; 132.933Координати: 48°47′ пн. ш. 132°56′ сх. д. / 48.783° пн. ш. 132.933° сх. д. / 48.783; 132.933
Часовий пояс UTC+10
Влада
Вебсторінка biradm.ru
Міський голова Пархоменко Андрій Геннадійович
Мапа
Біробіджан (Росія)
Біробіджан
Біробіджан
Біробіджан (Єврейська автономна область)
Біробіджан
Біробіджан

CMNS: Біробіджан у Вікісховищі

Біробіджа́н (рос. Биробиджа́н, їд. ביראָבידזשאַן‎) — місто, центр Єврейської автономної області Росії. До 1931 року — Станція Тихенька.

Географія[ред. | ред. код]

Лежить на річці Бірі (басейн Амуру).

Клімат[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.1 °C (70 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -22.7 °С (-8.9 °F).[3]

Клімат Біробіджана
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 0,6 5,9 19,4 29,3 33,9 37,1 37,8 35 30,7 26,1 14 1,6 37,8
Середній максимум, °C −15,5 −9,9 −1,1 10,1 18,4 23,9 26,6 24,9 19,3 10,6 −3,4 −13,8 9,8
Середня температура, °C −22,7 −17,4 −7,4 4,3 12,1 17,9 21,1 19,4 12,7 3,8 −9,5 −20,1 3,6
Середній мінімум, °C −30,3 −26,4 −15,9 −2,4 4,7 11,3 15,4 13,7 6 −3,1 −15,9 −27,1 −3,4
Абсолютний мінімум, °C −53,9 −40,1 −37,2 −17,8 −8,1 1 6,8 4 −6 −16,1 −36,1 −47 −53,9
Норма опадів, мм 8.6 8 15.5 36.1 50.2 97.9 117.1 111.6 93.1 23.8 9 7.9 578.8
Днів з опадами 9,3 6,8 8,6 9,5 12 9,5 12,2 10,7 9,2 7,6 7,1 9,1 111,6
Вологість повітря, % 75.7 70.3 66.6 63.2 65.8 74.4 82.4 82.6 76.8 65.7 72 75.1 72.6
Джерело: Weatherbase

Населення[ред. | ред. код]

Населення: в 2014 році — 74 791 мешканець, 2006 — 78 500, 1959 — 41 000 мешканців.

Чисельність населення
19321939[4]1959[5]1962[4]1967[4]1970[6]1979[7]1982[8]1986[4]1987[9]1989[10]1992[4]
2540↗29 600↗40 667↗42 000↗46 000↗55 724↗68 630↗73 000↗80 000↗82 000↗83 667↗86 700
2000[4]2001[4]2002[11]2003[4]2005[4]2006[4]2008[12]2009[13]2010[14]2011[15]2012[16]2013[17]
↘79 800↘79 300↘77 250↗77 300↘76 600↘75 200↗75 482↗75 495↘75 413↗75 833↗76 203↘75 542
2014[18]2015[19]2016[20]2017[21]
↘74 791↘74 777↘74 559↘74 095

Загальні відомості[ред. | ред. код]

  • Швейна, прядильно-ткацька, трикотажна, взуттєва, меблева, кондитерська фабрики; заводи: автотракторних причепів, металовиробів, фанерний, лісозавод, цегельний, пивоварний, хлібозавод, м'ясокомбінат. Технікум механізації сільського господарства; педагогічне, медичне, художньо-графічне училища, культурно-освітня школа, драматичний театр.
  • Є залізнична станція — Біробіджан I на Транссибірській магістралі.

Уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Чисельність населення Російської Федерації по муніципальних утвореннях на 1 січня 2014 року. [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] Процитовано: 2014-12-09 (рос.)
  2. ↑ БД ПМУ Єврейської автономної області. місто Біробіджан [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Процитовано: 2014-12-09 (рос.)
  3. ↑ Клімат Біробіджана. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022. 
  4. ↑ а б в г д е ж и к л Народная энциклопедия «Мой город». Биробиджан
  5. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. 
  6. ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. 
  7. ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. 
  8. ↑ Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник)
  9. ↑ Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
  10. ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность городского населения. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. 
  11. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. 
  12. ↑ Еврейская автономная область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2008-2014 годов
  13. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. 
  14. ↑ Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года по Еврейской автономной области. Численность населения по области, городскому округу, муниципальным районам, городским и сельским поселениям, городским населённым пунктам, сельским населённым пунктам. Архів оригіналу за 20 квітня 2014. Процитовано 20 квітня 2014. 
  15. ↑ Оценка численности населения по муниципальным образованиям Еврейской автономной области на 1 января 2011 года. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014. 
  16. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. 
  17. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. 
  18. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. 
  19. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. 
  20. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  21. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]

Муніципальні райони
Flag of the Jewish Autonomous Oblast.svg
Міста
Перегляд цього шаблону
  Географія та географічні карти
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль


Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біробіджан&oldid=37471166