Вавілов Петро Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вавілов, Петро Петрович
Вавилов Пётр Петрович
Народився 30 травня 1918(1918-05-30)
Городище Пензенська область, СРСР СРСР
Помер 15 грудня 1984(1984-12-15) (66 років)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність науковець, політик
Alma mater Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Сфера інтересів сільське господарство, селекція
Заклад Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Леніна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Вчене звання академік
Науковий ступінь доктор наук
Член Академія наук СРСР
Відомий завдяки: борщівник Сосновського, президент Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Леніна
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора

Петро Петро́вич Вавілов (30 травня 1918(19180530) — 15 грудня 1984) — відомий вчений в області селекції та насінництва кормових культур. Учасник Німецько-Радянської війни (1941—1945).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Городище Пензенської обл. Закінчив в 1941 році Московську сільськогосподарську академію імені К. А. Тимірязєва. Аспірант, асистент кафедри рослинництва МСГА (1945—1948). Старший науковий співробітник сектора кліматології науково-дослідницької бази АН СРСР в Республіці Комі, вчений секретар президії (1949—1951), заступник голови президії (1951—1956), голова президії (1956—1965) філії АН СРСР Комі, одночасно (1962—1965) директор Інституту біології цієї філії. Доктор сільськогосподарських наук (1964). Професор кафедри рослинництва (1965—1971), ректор (1971—1978), завідувач кафедри рослинництва (1978—1984) МСГА. Академік ВАСГНІЛ (1973). Президент ВАСГНІЛ (1 серпня 1978 р. — 15 грудня 1984 р.).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні наукові роботи присвячені рослинництву, інтродукції, селекції та радіобіології рослин. Вчений особливу увагу звертав на проблеми кормовиробництва. Розробляв наукові основи створення міцної кормової бази в умовах Півночі — питання раціонального використання зайнятих парів, збагачення видового складу культурної флори. Вивів ряд сортів та полігібридів цукрово-кормових буряків, вперше в СРСР створив однонасіннєвий сорт кормових буряків. Провів комплексні дослідження дії підвищеної природної і штучної радіації на різні компоненти природних біогеоценозів.

Вавілова П. П. вважають головним винуватцем широкого розповсюдження борщівника Сосновського, — небезпечного бур'яну на території європейської частини колишнього СРСР, Польщі та інших європейських країн. Він захистив дисертацію по цій рослині та вважав, що врожайність її зеленої маси допоможе відновленню повоєнного сільського господарства, переконав керівництво ВАСГНІЛ в вирощуванні борщівника Сосновського як культурної рослини.[1][2][3]

Заслужений діяч науки та техніки Комі АРСР (1962). Заслужений діяч науки РРФСР (1976). Нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора та має 7 медалей СРСР. Член-кореспондент АН СРСР (1979). Почесний доктор Польської сільськогосподарської академії (1978). Нагороджений 4 золотими медалями за межами СРСР. Опублікував 450 наукових праць, в тому числі 37 книг та брошур.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Новые перспективные силосные растения в Коми АССР (итоги опытных работ) / Соавт.: К. А. Моисеев и др. — Сыктывкар: Коми кн. изд-во, 1963. — 339 с.
  • Вопросы повышения урожайности сельскохозяйственных культур в условиях Коми АССР / Соавт. Н. В. Чебыкина. — Сыктывкар: Коми кн. изд-во, 1966. — 110 с.
  • Растениеводство: Учеб. для студентов… по агрон. спец. / Соавт.: В. В. Лукьянюк и др. — М.: Колос, 1975.— 590 с. Учебник выдержал 5 переизданий.
  • Интенсивные кормовые культуры в Нечерноземье / Соавт. В. И. Филатов. — М.: Моск. рабочий, 1980. — 173 с.
  • Бобовые культуры и проблема растительного белка / Соавт. Г. С. Посыпанов. — М.: Россельхозиздат, 1983. — 256 с.
  • Полевые сельскохозяйственные культуры СССР: Альбом / Соавт. Л. Н. Балышев. — М.: Колос, 1984. — 159 с.