Ваганова Агріппіна Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ваганова Агріппіна Яківна
Agrippina Vaganova -Esmeralda 1910.jpgАгріппіна Ваганова в «Есмеральді», фото бл. 1910 року
Народилася 14 (26) червня 1879
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла 5 листопада 1951(1951-11-05)[1][2] (72 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання Літераторські мостки
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність артист балету, хореограф, музична педагогиня, балетмейстер
Відома балет
Alma mater Академія російського балету імені А. Я. Ваганової
Відомі студенти Gelu Barbu[d]
Нагороди
Сталінська премія Орден Трудового Червоного Прапора Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Народний артист РРФСР
Сторінка в Інтернеті vaganova.ru

Ваганова Агріппіна Яківна (14 (26 червня) 1879, Санкт-Петербург — 5 листопада 1951, Ленінград) — видатна російська балерина, педагог, балетмейстер вірменського походження, народна артистка РРФСР (1934), завдяки якій вікові традиції імператорського російського балету були збережені і систематизовані в радянський період.

Біографія[ред.ред. код]

Агріппіна Ваганова народилася в Санкт-Петербурзі. З 1888 року навчалася в Імператорській танцювальній школі у Є. П. Соколової, О. О. Облакова, Л. І. Іванова, К. О. Вазем, А. Х. Йогансон, П. А. Гердта. По її закінченні в 1897 була прийнята в кордебалет Маріїнського театру, через кілька років отримала статус солістки.

Вагановій блискуче вдавалися окремі сольні варіації, наприклад, в балеті Деліба «Коппелія», за що її прозвали «королевою варіацій». В 1910-ті роки, незадовго до закінчення кар'єри, почала виконувати головні партії. Маріус Петіпа, однак, не цінував її виконавської майстерності. У його щоденниках можна зустріти такі записи: «Г-жа Ваганова жахлива. На балет не йду…»[3][4]

Поштова марка Росії, присвячена Агріппіні Вагановій

Покинувши сцену в 1916 році, Ваганова зайнялася викладанням, після революції — в Петроградському хореографічному училищі. Розробила власну педагогічну систему, засновану на ясності та осмисленості техніки, строгості постановки корпусу, позицій рук і ніг. «Система Ваганової» зіграла визначальну роль у розвитку балетного мистецтва 20 століття. Серед її учнів — Марина Семенова, Галина Уланова, Наталія Дудинська, Ольга Моїсєєва, Майя Плісецька, Алла Осипенко та багато інших видатних балерини 20 століття.

Книга Ваганової «Основи класичного танцю», в якій вона детально викладає свої педагогічні погляди, була вперше видана в 1934, витримала кілька перевидань і перекладена на багато мов світу. До самої смерті Ваганова також була хореографом в Кіровському (Маріїнському) театрі. Померла Агрипина Яківна 5 листопада 1951 а в Ленінграді. Похована на « літераторських містках» Волковського кладовища.

Ваганова — Народна артистка РРФСР (1934), лауреат Сталінської премії за 1946. В 1957 у Ленінградському хореографічному училищу було присвоєно її ім'я (нині Академія російського балету).

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]