Плісецька Майя Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майя Михайлівна Плісецька
рос. Ма́йя Миха́йловна Плисе́цкая
Maya Plisetskaya 2011.png
Народилася 20 листопада 1925(1925-11-20)
Москва, СРСР СРСР
Померла 2 травня 2015(2015-05-02) (89 років)
Мюнхен, Німеччина Німеччина
·гострий інфаркт міокарда
Громадянство Росія Росія
Діяльність балерина
Володіє мовами російська[1]
Роки активності 1943
Батько Mikhail Plisetski[d]
Мати Rachel Messerer[d]
Брати, сестри  • Azari Plisetski[d] і Alexander Plisetski[d]
У шлюбі з Щедрін Родіон Костянтинович
Нагороди
IMDb nm0687334
Сторінка в Інтернеті shchedrin.de

Ма́йя Миха́йлівна Плісе́цька (рос. Ма́йя Миха́йловна Плисе́цкая, 20 листопада 1925, Москва, РРФСР, СРСР — 2 травня 2015, Мюнхен, ФРН) — видатна радянська артистка балету, солістка Большого театру в Москві, хореограф, письменник, актриса. Народна артистка СРСР (1959), Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії.

Дружина композитора Родіона Щедріна.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у відомій єврейській сім'ї Михайла Еммануїловича Плісецького і Рахілі Михайлівни Мессерер. Ходила до школи на Шпіцбергені, де її батько працював інженером «Арктиквігулля», потім був призначений генеральним консулом СРСР. У 1938 році його розстріляли під час сталінської чистки (під час Хрущовської відлиги — реабілітований), а мати, актриса німого кіно, була засуджена до 8 років ув'язнення, утримувалась в Бутирській в'язниці, потім була депортована до Казахстану в Акмолінський табір дружин зрадників Батьківщини. У зв'язку з цим Майю удочерила тітка по материнській лінії, балерина Суламіф Мессерер.

В 1943 р. закінчила Московське хореографічне училище (педагоги Є. П. Гердт та М. М. Леонтьєва).

У пластиці Майї Плісецької танцювальне мистецтво досягає високої гармонії. Найвидатніші партії: Одетта — Оділлія в «Лебединому озері», Аврора в «Сплячій красуні» (1961), Господиня мідної гори в «Кам'яній квітці» Прокоф'єва, Раймонда в однойменному балеті Олександра Глазунова. В 1959 Плісецькій присвоєно звання Народної артистки СРСР.

1958 року вийшла заміж за композитора Родіона Щедріна.

Майя Плісецька з чоловікомРодіоном Щедріним, 2009 рік
Майя Плісецька на площі Київського вокзалу (м. Москва) після гастролей, 2000 рiк

Після відходу зі сцени Галини Уланової в 1960 році Плісецька стала примою балету Большого театру. У радянській телеверсії «Анни Кареніної» вона зіграла княгиню Тверську. У 1971 році Родіон Щедрін написав балет на ту ж тему, де Плісецька танцювала головну партію і вперше спробувала свої сили як хореограф. У 1961 Плісецька бере участь у балеті «Легенда про любов» у Баку, написану відомим азербайджанським композитором Аріфом Меліковим. Спеціально для Плісецької кубинський балетмейстер Альберто Алонсо поставив балет «Кармен-сюїта». Іншими хореографами, які створювали для неї балети, були Юрій Григорович, Ролан Петі, Моріс Бежар.

У 1980-х роках Плісецька та Щедрін проводили багато часу за кордоном, де вона працювала художнім керівником Римського театру опери та балету, а також Іспанського національного балету в Мадриді. У віці 65 років вона залишила творчість, покинувши Большой театр як солістка. На день свого 70-річчя вона дебютувала в спеціально написаному для неї номері Бежара під назвою «Аве Майя».

В 1991 році разом з чоловіком емігрувала до Німеччини. Проживала в Іспанії, володіла квартирою в Мюнхені. Мала громадянство Іспанії.

З 1994 вона була головою щорічного міжнародного балетного конкурсу свого імені. В 2006 році стала лауреатом Імператорської премії Японії.

На честь артистки названо астероїд 4626 Плісецька[2].

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Пам'ять про репресії проти батьків і власний досвід переросли в усвідомлення злочинної суті соціалізму і комунізму, які, на думку Плісецької, були гірші за фашизм, бо злочини фашизму відомі, а злочини комунізму та соціалізму приховувались[3].

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
  3. Коммунизм хуже фашизма. Майя Плисецкая // YouTube

Посилання[ред. | ред. код]