Шарикіна Валентина Дмитрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарикіна Валентина Дмитрівна
Народилася25 лютого 1940(1940-02-25) (84 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьакторка
Alma materТеатральний інститут імені Бориса Щукіна
Знання мовросійська
ЗакладМосковський академічний театр сатири
Роки активності1963 — тепер. час
Нагороди
заслужений артист РРФСР народний артист Російської Федерації
IMDbID 0789364

Валентина Дмитрівна Шарикіна (нар. 25 лютого 1940, Київ, УРСР) — радянська та російська акторка театру й кіно. Заслужений діяч культури Польщі (1976), заслужена артистка РРФСР (1981), народна артистка Росії (2000)[1]. Здобула популярність як виконавиця ролі пані Зосі в телепроєкті «Кабачок 13 стільців» (1966—1980).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Валентина Шарикіна народилася 25 лютого 1940 року в Києві (за її власними словами — у Свердловську[2]). Бабуся і мати Валентини походили від польської родини й додержувались католицької віри[3]. Дід, за материнською лінією, працював лікарем, мешкав у будинку в Києві на площі Богдана Хмельницького і був власником аптеки. 1917 року його розстріляли, а майно націоналізували[4]. Батько — Дмитро Шарикін, льотчик і учасник Великої Вітчизняної війни, залишив сім'ю у воєнні роки. Мати, Ірина Анатоліївна Рогозинська[5] (1915—1991; за словами Валентини Шарикіної мати народилася 17 січня 1913 року в Києві[6]) — закінчила Свердловську консерваторію, грала в опереті, а 1950 року, через конфлікт із новим чоловіком, переїхала з дочкою до Іркутська[7]. 1957 року Ірина Анатолівна отримала звання заслуженої артистки РРФСР. Крім Валентини, у сім'ї були ще діти: одноутробний старший брат і двоє однокровних братів від першого шлюбу батька. У подальшому батько мав ще дітей в інших шлюбах. Мати також кілька разів виходила заміж. Її чоловіками були — поет Микола Дорізо, генерал Іван Вовченко, письменник Борис Костюковський.

Валентина до 10 років жила в Києві, а згодом з матір'ю переїхала до Іркутська. Там же закінчила середню школу № 17[3].

1962 року — випускниця Вищого театрального училища ім. Б. Щукіна в Москві[8]. Художніми керівниками курсу були Іосиф Матвійович Рапопорт й Анатолій Іванович Борисов. Разом з Валентиною Дмитрівною навчались Андрій Миронов[9] і Вікторія Лепко[10]).

Валентина Шарикіна стала акторкою Московського театру сатири 1963 року й донині виступає на його сцені.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

За словами Валентини Дмитрівні її шлюби з першим чоловіком — актором, як і з другим — лікарем-хірургом були нетривалими[9]. У 1970-ті р. у неї були теплі взаємини з режисером Євгеном Ташковим, виховувала його синів від шлюбу з Катериною Савіновою[11].

Третій чоловік — інженер-нафтовик Юрій Володимирович Ізвєков[12][13]. Дітей немає[14].

Театральні роботи

[ред. | ред. код]

Валентина Дмитрівна найбільше запам'яталася глядачам у ролі пані Зосі в радянському телевізійному гумористичному проєкті «Кабачок 13 стільців»[2], де грала впродовж 15 років[9]. 1976 року за цю роль акторка отримала почесне звання заслуженого діяча культури Польщі[15]. Яскравими роботами Валентини Шарикіной стали ролі в музичних феєріях «Чарівний ліхтар» (телебенефіс режисера Е. Гінзбурга) і «Секретарки» (постановка Ю. Васильєва в Театрі сатири). Валентина Дмитрівна виконувала переважно драматичні ролі й тепер продовжує грати в багатьох виставах «Театру Сатири». Вона грала у таких п'єсах як «Мольєр (Кабала святош)», «Мовчи, журба, мовчи…», «Затюканий апостол», «Малюк і Карлсон, який живе на даху», «Самогубець», «Божевільний день, або весілля Фігаро», «У полоні часу» (рос. У времени в плену) та ін[16].

Вибрані п'єси

[ред. | ред. код]
  • «Витівки Скапена» (рос. Проделки Скапена) — фарс-комедія Мольєра
  • «Тартюф, або дюрисвіт» (рос. Тартюф, или Обманщик) — п'єса Мольєра, роль Ельмири
  • «Баня» — п'єса В. Маяковського, роль Полі
  • «Клоп» — п'єса В. Маяковського, роль Зої Березкіни
  • «Скажені гроші» (рос. Бешеные деньги) за О. Островським — роль Чебоксаровой
  • «Біг» за М. Булгаковим — роль Серафими Володимирівни
  • «Прощавай, конферансьє!» за Григорієм Горіним
  • «Дон Жуан, чи Любов до геометрії» — роль Міранди
  • «Вісім жінок» (рос. Восемь любящих женщин) — у ролі Габі

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Оригінальна назва Назва українською Роль Примітки
1962 Третий тайм Третій тайм Віра
1963 Иоланта Іоланта Брігіта співає Маргарита Міглау
1965 Дни лётные Дні льотні дружина Федора Івановича
1966 Старшая сестра Старша сестра Шура, дружина Кирила, вчителька
1966 Июльский дождь Липневий дощ Люся, продавець у відділі технічних іграшок
1967 Майор Вихрь Майор Вихор танцівниця в ресторані
1968—1981 Кабачок 13 стульев Кабачок 13 стільців пані Зося, офіціантка телевистава
1968 Судьба играет человеком Доля грає людиною Ліза телевистава
1970 Умеете ли вы жить? Чи вмієте ви жити? Віра, москвичка, подружка Ліди
1971 Ни дня без приключений Ні дня без пригод Клавдія Корнелівна
1971 Когда море смеётся Коли море сміється Паса, дочка мадам Ортіс телевистава
1971 Женский монастырь Жіночий монастир Ліза телевистава
1971 Егор Булычов и другие Єгор Буличов та інші Єлизавета, дружина Достигаєва
1971 Алло, Варшава! Алло, Варшава! Маша, стюардеса
1972 Руслан и Людмила Руслан и Людмила епізод
1972 Приваловские миллионы Приваловські мільйони Катерина Колпакова, Катерина Іванівна, акторка
1973 Дети Ванюшина Діти Ванюшина Людмила Красавіна
1974 По страницам Сатирикона-2 Сторінками Сатирикона-2 Надія Миколаївна фільм-вистава
1974 Маленькие комедии большого дома Маленьки комедії великого дому Танюша телевистава
1974 Контрабанда Контрабанда Марина Кисельова озвучка Наталії Фатєєва
1974 Бенефис Савелия Крамарова Бенефіс Савелія Крамарова телевистава
1976 Преступление Злочин Валерія Назарова, коханка Каретникова
1976 Волшебный фонарь Чарівний ліхтар прекрасна селянка, блондинка телевистава
1978 Таблетку под язык Пілюлю під язик Тамара телевистава
1980 У времени в плену Полонений в часі мати телевистава
1985 Золотая рыбка Золота рибка пані Зося телевистава
1988 Поляна сказок Поляна казок епізод
1989 Самоубийца Самогубець Марія Лук'янівна, дружина телевистава
2000 Витрина Витрина мати
2001 Даун Хаус Даун Хаус генеральша Іволгіна
2002 Секретарши Секретарши секретарша з телефоном телевистава
2003 Возвращение Мухтара-1 Повернення Мухтара-1 Валентина Михайловна
2001 Слепой Сліпий мати Анжели
2004 Ландыш серебристый-2 Конвалія серебриста-2 домогосподарка
2004 Долгое прощание Тривалі проводи Людмила Петрівна (Ляля) Телепнева (у старості)
2005 Мошенники / Неуловимая четвёрка Мігульська
2006 Ты — это я Ти — це я
2006 Случайный попутчик Випадковий пасажир Лідія Петрівна, сусідка Ганни
2006 Рельсы счастья Рельси щастя старушка
2006 Кодекс чести-3 Кодекс честі-3 сусідка Сергія
2006 Врачебная тайна Лікарська таємниця мати Харитонової
2006 Восемь любящих женщин Вісім жінок Габі телевистава
2006 Большие девочки Великі дівчата
2006 Аэропорт-2 Аеропорт-2 Вороніна Матільда Марковна
2006 Как уходили кумиры Як уходили куміри Спартак Мішулін документальний
2007 Снежный ангел Сніговий ангел Генрієтта, сусідка Майї, власниця кішки
2007 Своя команда Власна команда Раїса Іванівна
2007 Экстренный вызов Екстрений виклик Ксенія Георгійовна, сусідка Ладигина
2007 Возвращение Мухтара-4 Повернення Мухтара-4 Валентина Михайловна, теща Толика
2008 Одна ночь любви Одна ніч кохання епізод
2008 Человек в кадре. Юрий Волынцев Людина в кадрі. Юрій Волинцев документальний
2009-2018 Воронины Вороніни Тетяна Олексіївна, подруга Сергія Євгеновича
2009 Висяки-2 / Отдел контрольных преступлений Висяки-2/ Відділ контрольних злочинів Марія Юріївна Рюміна
2009 Вердикт Вердикт Клавдія Іванівна Швед, зав. дитячим садом, присяжна
2011 Ласточкино гнездо Ластівчине гніздо Ганна Іллівна, сусідка
2011 Ельцин. Три дня в августе Єльцин. Три дні в серпні Ємма Язова
2011 Я боюсь, что меня разлюбят. Андрей Миронов Я боюсь, що мене розлюблять. Андрій Миронов документальний
2012 Счастливы вместе Щасливі разом Ираида
2012 Праздник взаперти Алла Кузьмівна, сусідка Кіри Павлівни
2012 Верю Вірю Зінаїда Павлівна, завідувачка дитячого садка
2013 Точка взрыва мама Ніна, уборщиця у відділі поліції
2013 Муж счастливой женщины Чоловік щасливої жінки Ольга Дмитрівна, бабуся Люсі, генеральша
2013 Истребители Винищувачі баба Валя
2014 Братаны-4 Братани-4 Белла Моєсіївна Фельдман
2015 Ольга Аросева. Рецепт её счастья Ольга Аросєва. Рецепти її щастя документальний
2015 Вакантна жизнь шеф-повара Вакантне життя шеф-кухаря сусідка
2016 Против всех правил Проти всіх прравил Жизель Фёдоровна
2017 Тайны кино. Берегись автомобиля Таємниці кіно. Бережись автомобіля документальний
2018 Любовь по ошибке Помилкове кохання Ганна Сергіївна, сусідка документальний

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Театр Сатиры >> Актеры >> Валентина Шарыкина. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
  2. а б Актриса Валентина Шарыкина: «Я не умела работать локтями!». Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
  3. а б «Лучше бы нам всем ежедневно быть сердечней друг к другу…». Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
  4. Валентина Шарыкина: «Меня хотели купить за мешок картошки». Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
  5. Королева венской оперетты. Вспоминая любимицу иркутской публики Ирину Рогозинскую. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
  6. Королева венской оперетты. Вспоминая любимицу иркутской публики Ирину Рогозинскую (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  7. Легендарная пани Зося отметила 70-летний юбилей. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
  8. Театральный институт имени Бориса Щукина. Галерея выпускников — 60-е годы. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 7 травня 2020.
  9. а б в Актриса Валентина Шарыкина: биография, фильмография, личная жизнь и интересные факты. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
  10. Валентина Шарыкина: «Я не могла поверить, что Миронов готов перечеркнуть все ради мимолетной интрижки». Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 7 травня 2020.
  11. Андрей Ташков не получил наследство отца. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
  12. Тайная любовь Валентины Шарыкиной. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
  13. Валентина Шарыкина, муж. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 7 травня 2020.
  14. «Пани Зося…» «Непутевая» Валентина Шарыкина не имела своих детей из-за страха, но воспитала Андрея Ташкова. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
  15. Телеспектакли «Кабачок 13 стульев» и его завсегдатаи. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 травня 2020.
  16. Валентина Шарыкина. satire.ru (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 7 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]