Валерія Максимілла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерія Максимілла
лат. Valeria Maximilla
Ra 127 Valeria Maximilla MSR 2.jpg
Спотворене погруддя в Музеї Сен-Раймон, яке, ймовірно, належить Валерії Максиміллі
Народилася невідомо
Померла після 312
Країна Стародавній Рим
Батько Галерій
Мати невідомо
Брати, сестри Кандидіан
У шлюбі з Максенцій
Діти
  • Валерія Максимілла (лат. Valeria Maximilla; пом. після 312) — дочка римського імператора Галерія та дружина римського імператора Максенція.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Була донькою цезаря Галерія від його першої дружини, ім'я якої невідоме. Задля зміцнення династичних зв'язків у 293 році Валерія була видана заміж за Максенція, сина тодішнього імператора Максиміана. Подружжя мало двох синів: Валерія Ромула та ще одного, ім'я якого не зберіглося.

    У 306 році її чоловік самостійно проголосив себе імператором, але інші правителі цього рішення не визнали. Відтоді Максенцій брав участь у Громадянських війнах Тетрархії, борючись у союзі з Максиміном Дазою проти Галерія, Ліцинія та Костянтина I.

    Під час правління чоловіка Валерія перебувала у Римі. У 312 році, після поразки та загибелі Максенція внаслідок битви біля Мульвійського мосту вона, потрапила у полон до Костянтина I. Про подальшу долю Максимілли немає відомостей.

    Не зберіглося жодного зображення Валерії Максимілли на монетах. Після поразки та загибелі її чоловіка, Максенція, всі портрети з членами його родини мали бути спотворені. Ймовірно, одне зі спотворених погрудь, що наразі зберігається в Капітолійських музеях у Римі, належить саме Валерії[1].

    В агіографії Святої Катерини Александрійської, що наводиться Яковом Ворагінським в збірці «Золота легенда», згадується королева, що після зустрічі з Катериною, прийняла християнство. За легендою, вони разом були катовані та страчені переслідувачем християн Максенцієм. Іноді вищезазначена королева ототожнюється з Валерією Максиміллою.

    Родина[ред. | ред. код]

    Чоловік — Максенцій

    Діти:

    Джерела[ред. | ред. код]

    • Dietmar Kienast, Römische Kaisertabelle, Darmstadii 1999, p. 292
    • Varner, Eric R. (2004). Mutilation and Transformation (Damnatio Memoriae and Roman Imperial Portraiture). Leiden, The Netherlands: Koninklijke Brill NV. pp. 219–220. ISBN 90-04-13577-4.

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Varner, Eric R. (2004). Mutilation and Transformation (Damnatio Memoriae and Roman Imperial Portraiture). Leiden, The Netherlands: Koninklijke Brill NV. с. 219–220. ISBN 90-04-13577-4.